Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ.
Дрібняки́, -ків, м. мн. Мелкія деньги.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива.
Зімови́к, -ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелами. Уже останнії дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зімовик поставили. 2) = зімовник. Наш таки січовик Печина привіз його з якогось зімовика.
Зрозуміння, -ня, с. Пониманіе. Великоздібна до зрозуміння такого, що буває втає не од премудрих і розумних.
Колокіл, -ко́лу, м.
1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії.
2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Ум. колокілок.
Коров'янка, -ки, ж. Коровій пометъ.
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута.
