Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити.
Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. Доріжка, доріжка та широка і далека. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Набро́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. набрости́тися, -щуся, -стишся, гл. Пустить почки (о деревѣ), налиться (о колосѣ). Ліс набростився. У ячмені колос набростився.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Перечикрижити, -жу, -жиш, гл. Перерѣзать.
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ.
Шпетно нар.
1) Безобразно, гадко.
2) Аккуратно, опрятно. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка.
