Бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Виникнути Cм. виникати.
Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Ум. ви́смичок.
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива.
Кремінь, -меню, м.
1) Кремень (минераллъ).
2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Крешіть, крешіть, кремінчики.
Мурівчик, -ка, м. = муляр 1.
Позамотувати, -тую, -єш, гл. Замотать (многихъ). Позамотував руки у вірьовки.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому.
Понасмолювати, -люю, -єш, гл. Насмолить, осмолить (во множествѣ).
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів.
