Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

га?

Га? меж. 1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Рудч. Ск. II. 131. Іване! — Га? 2) А, ахъ, э, вотъ какъ! Га, добра твоя горілка, — дай вип'єм ще. Чуб. І. 109. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! Ном. № 2611. 3) Пѣсенный припѣвъ. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така! Левиц. І. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГА?"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГА?"
Башенько, -ка, м. Ум. отъ баша 1.
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Черниг. г. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка. Ном. № 11341.
Дотекти́ Cм. дотікати.
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо. Шух. І. 16
Ма́чка, -ки, ж. 1) Кошка. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6. 2) = баґа. Шух. І. 277. Cм. омачка.
Нешлюбний, -а, -е. Внѣбрачный (о ребенкѣ), невѣнчанный (о супругѣ).
Оманний, -а, -е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня. К. МБ. II. 118.
Прапрадід, -да, м. Прапрадѣдъ. Желех.
Проворяка, -ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка где та прямо мені голоблею в рот. Грин. II. 310.
Прокорм, -му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає. Мкр. Г. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГА?.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.