Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гагакнути

Гагакнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гагакати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАГАКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАГАКНУТИ"
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Копачик, -ка, м. 1) Ум. отъ копач. 2) мн. Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жердка. МУЕ. III. 24.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.
Навсте́жень и на́встіж, нар. Настежь.
Пам'ятний, -а, -е. = пам'ятковий. Дав пам'ятного. Ном. № 5821.
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.
Проходитися, -джуся, -дишся, сов. в. проходи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Прохаживаться, пройтись. А далі трошки проходився, прочумався, протверезився. Котл. Ен. Ми позволили їй проходитись у садочку. Рудч. Ск. І. 98. Теперечки вечір теплий, проходилось трохи. Стор. II. 99.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати. Чуб. V. 541.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАГАКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.