Баґа, -ґи, ж. Гарь изъ чубука. Cм. мочка 2.
Безсилий, -а, -е. Безсильный.
Божечок, -чка, м. Крестикъ натѣльный.
Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Відбутний, -а, -е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?... Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають.
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Змусуватися, -суюся, -єшся, гл. Перебродить, перепѣниться.
Протиснути, -ну, -неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Лежить мила на усю скамницю.
Улюбляти, -ляю, -єш, сов. в. улюбити, -блю, -биш, гл. 1) Только несов. в. Долюбливать. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. 2) Только сов. в. Полюбить. Дуже вже цього хлопця улюбила. Голуба убив, голубку влюбив. Я улюбив що. Мнѣ понравилось что-нибудь. Дав нам привелей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо.