Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаркавець

Гаркавець, -вця, м. Картавый человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКАВЕЦЬ"
Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Відколупувати Cм. відколупнути.
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Какаріку! меж. Крикъ пѣтуха. Курить як чорт од какаріку! Ном. № 4420. Летів півень через ріку, казав: какаріку! Н. п. Cм. кукуріку.
Наля́пати Cм. наляпувати.
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. І. 23.
Незрячий, -а, -е. Слѣпой, невидящій; невѣжественный. Знову шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв. Шевч. 211.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Повідвозити, -жу, -зиш, гл. Отвезти (во множествѣ).
Уряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. урядитися, -джуся, -дишся, гл. Устраиваться, устроиться. Cм. уряжатися.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРКАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.