Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Жере́цький, -а, -е. Жреческій.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Позлазити, -зимо, -зите, гл.
1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Брати позлазили з дуба.
2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм.
Сябер, -бра, сябро, -ра, м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Брат братові сябер.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння.
Терх, -ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Шинкарі посідали з повними терхами.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. І цвіркун на видноці не цвірчить. Cм. цвірчок.
Чорнокосий, -а, -е. Съ черной косой, черноволосый. Чорноока і чорнокоса мати.
Чтити, чту, чтиш, гл.
1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти.
2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити.
