В'язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. 5) Позвонокъ. 6) Ум. отъ в'яз.
Звіща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. звісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить.
Напам'ята́тися, -та́юся, -єшся, гл. Удержать въ памяти, постоянно помнить. У мене діти дрібні, то я не можу напам'ятатися.
Нуда, -ди́, ж. 1) = нуд 1. Де люде, там нуди. Що там росказувати? Нуда така! Коли б я була така погана, як оце дзеркало показує, то я б з нуди вмерла б. 2) = нуд 2. Серце б'ється, дак нуда така візьме.
Оводень, -дня, м. = овід.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці.
Попасати, -са́ю, -єш, гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає.
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає.
Рик, -ку, м.
1) Рычаніе.
2) Ревъ (вола, коровы). на воловий рик. Пространство, на которомъ слышенъ ревъ вола. Могила од могили на воловий рик.
Сійник, -ка, м. = сівач. Треба йти до сійників на степ, — як вони там сіють.
