Каламутний, -а, -е. 1) Мутный, взбаламученный. Каламутна вода як кісіль. Над Летою бездонною та каламутною. Чого вода каламутна? чи не хвиля збила?
2) Смутный. Щоб під каламутний час людським добром поживатись.
Копишник, -ка, м. = коповик.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита.
Ме́ливо, -ва, с. = мливо.
Наку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. накури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Дымить, надымить. Накурила димом. 2) Накуривать, накурить (о табакѣ). 3) Пилить, напылить, поднимать, поднять пыль. 4) Накуривать, накурить. Горівки накурити. Наш пан ся журит, як пива накурити, женчиків напоїти. 5) Кадить, накадить. Ладаном накурено. 6) Окуривать, окурить. Да причаруй ти да козаченьки, що гуляє зо мною! А циганочка да ворожечка мою волю вволила: ой урізала русої коси да козака накурила.
Паздір'я, -р'я, с. Кострика. Прядівце чесала... паздір'я відпадує.
Потерчук, -ка, м. = потерча.
Росколихати, -ся. Cм. росколихувати, -ся.
Таланок, -нку, таланонько, -ка, талано́чок, -чку, м. Ум. отъ талан.
Талья, тальян и пр. Cм. талія, таліян и пр.
