Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Наба́читися, -чуся, -чишся, гл. Вдоволь насмотрѣться.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати.
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати.
Степовий, -а, -е. Степной. Бодай тая степовая могила запала. Степове сіно.
Удовець, удівця, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Наскочив удовець на вдову.
Хист, -ту, м.
1) Способность, дарованіе. Чи ж з його хистом ото зробить. Не з моїм хистом було зробити те, чого бажав. тобі́ не хист. Ты не способенъ, не по твоимъ способностямъ. Тобі не хист з Енеєм битись.... ти, бачу, здатний бить собак. не до твого́ хисту. Не по твоимъ способностямъ.
2) Ограда, защита. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки.
