Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадючин

Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧИН"
Безмісячний, -а, -е. Безлунный. Безмісячна ніч.
Викресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня). Викресали огню з оружини. Мет. 369.
Вовчник, -ка, м. Раст. Daphne mezereum. Вх. Пч. І. 10. Cм. вовче лико.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна. Черк. у.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе. Посл.
Радощ, -щі чаще во мн. ч. радощі, -щів. Радость. Чуб. V. 205. Грин. II. 248. Ой привіз же він три радощі в двір: першую радощ — зелений жупан, другую радощ — золотий пояс, третюю радощ — боброву шапку. Чуб. III. 294. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ. Чуб. II. 635.
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) соб. Штундисты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.