Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гавря

Гавря, -рі, ж. = гава. Морд.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАВРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАВРЯ"
Байстрюк, -ка, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. посл. ум. байстрючок. Ув. байстрючище.
Бойло, -ла, с. Битье. Матчино бойло не болить. Грин. І. 238.
Гир меж. Подражаніе ворчанію, лаю собаки. Гир, гир, та не вкусиш. Ном. № 3491.
Каптуровий, -а, -е. Относящійся къ каптуру.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися. Зміев. у.
Пупорізна баба, -ної —би, ж. = пупорізка.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Смиренниця, -ці, ж. Скромница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАВРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.