Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадиня

Гадиня, -няти, с. Змѣенышъ. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДИНЯ"
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Ном. № 3339. Кива головою, наче кобила в спасівку. Ном. № 2418. Не кивай на мене чорними бровами. Мет. 16. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. K. ЧР. 248. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. Гол. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має. Ном. № 11049.
Кібець, -бця, м. 1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі. Н. п. 2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ив. 25. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей. Котл. Ен.
Подніпрянець, -нця, м. Житель поднѣпровья. Желех.
Позатомлювати, -люю, -єш, гл. Истомить, изнурить (многихъ).
Приспособитися Cм. приспособлятися.
Промел, -лу, м. Плата за помолъ зерномъ. В нас беруть десяту мірку промелу. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.