Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайбуз

Гайбуз, -за, м. Раст. Ocimum baxylicum. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙБУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙБУЗ"
Вірмен, -на, м. Армянинъ.
Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
За́юк, -ка, м. = заєць. Желех.
Надкороти́ти Cм. надкорочувати.
Пожалувати, -лую, -єш, гл. 1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Чуб. V. 455. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй. МВ. І. 17. 2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Чуб. І. 293. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Шевч. 301. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший. Н. п.
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
Смеречина, -ни, ж. 1) Одно дерево евреи. пихты. Гол. II. 154. 2) Пихтовый лѣсъ. Угор.
Угляний, -а́, -е́ ? По-при пшеницю угляний гостинець. Гол. IV. 107.
Ушестеро нар. Вшестеро.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙБУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.