Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Відтеплий, -а, -е. Оттаявшій. Вже травичка блищала з землі одтеплої.
Дзе́ркальце, -ця, с. Ум. отъ дзеркало.
Законтрактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Принять по контракту.
Курашка, -ки, ж. Курочка. Ум. курашечка.
Наклепа́ти, -па́ю, -єш и -плю́, -плеш, гл. Отбить (косу). Він наклепав косу.
Підійняти, -ся. Cм. підіймати, -ся.
Плястер, -ру, м.
1) Пластырь.
2) Сотъ меду.
Скончити, -чу́, -чи́ш, гл. = скінчити. Розступися, синє море, в своїй широкості, — нехай же я життя скончу в твоїй глибокості.
Хозяін, -на, м. и пр. = хазяїн и пр.