Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нашеретувати
нашеретуватися
нашиванка
нашивати
нашивка
нашийник
нашийниця
нашильник
нашириця
нашити
нашіптувати
нашкодити
нашкрябати
нашмагати
нашмаркати
нашмаровувати
нашмаровуватися
нашматовувати
нашорошнти
нашорошувати
нашпиняти
нашпурляти
нашрітка
наштирити
наштопатися
наштрикати
наштрикнути
наштрикувати
наштрикуватися
наштричка
наштукувати
наштурити
наштурхати
нашукати
нашукувати
нашурубурити
нащадитися
нащадок
наще
нащебетати
нащебетатися
нащепити
нащербити
нащипати
нащо
нащока
нащосерце
нащулити
нащурити
наяложувати
наямлити
наячати
не
небавком
небагатий
небагато
небачний
небачучий
небезпека
небезпечний
небезпечність
небезпечно
небезпремінно
небережений
небесний
небесник
небеський
небилиця
небіж
небіжечка
небіжка
небіжчик
небіжчиця
небій
небіль
небір
небірка
небо
небога
небогий
небожа
небожечка
небожів
небожка
небожчик
небожчиця
неборак
неборачка
неборейко
небоян
небувалий
небувалість
небудь
невада
невара
невбачай
невблаганий
неввага
невважливий
невважливість
невважливо
невважний
невважність
невважно
невгавати
невгавний
невгавучий
невгадно
невгамований
невгамонний
невгамонність
невгаразд
невгарен
невгодний
невгожай
невдалеку
невдалий
невдалиця
невдалюга
невданий
Кульбаба, -би, ж. Раст. Одуванчикъ, Taraxacum Dens Leonis Desf. Анн. 349.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. (Ном. № 6891) или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Натирити, -рю, -риш, гл. Натащить. Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат, і малих дітей. Кв. II. 286.
Однорук, -ка, м. 1) Человѣкъ съ одной рукой. 2) Небольшой кузнечный молотъ. Сумск. у.
Перебірка, -ки, ж. 1) Переборка, сортировка. 2) Переодѣванье. Свою пітну одежу скидають, а надівають чисту — на цій переборці їх застали. Новомоск. у. 3) Дощечка или палочка, вставляемая между рядами ткацкой основы для раздѣленія ихъ. Вас. 167.
Позамотувати, -тую, -єш, гл. Замотать (многихъ). Позамотував руки у вірьовки. Стор. МПр. 133.
Полізти, -зу, -зеш, гл. Полѣзть. Полізьмо на дуба. Рудч. Ск. II. 18. Люде б'ють гадюку, а вона, бідна, уже й не полізе. Грин. І. 197. Завдав жаху! аж волосся до гори диб полізло. Харьк. г.
Помагатися, гається, сов. в. помогти, -можеться, гл. безл. 1) Приносить, принести пользу, оказать дѣйствіе, сдѣлаться лучше (о здоровьѣ). Неначе й помылось. Шевч. 2) Съ отрицаніемъ: не помогать, быть безполезнымъ, напраснымъ. Не просись, каже, не поможеться. Рудч. Ск. І. 18. От лаяла і плакала, та нічого не помоглось. Рудч. Ск. II. 59. Годі, каже, бабусю, плакати: не поможеться. МВ. І. 154.
Райця, -ці, м. 1) Совѣтникъ. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120. 2) Ратманъ, членъ магистрата. В сватах пішли не аби які люде: бурмистрове та райці магистратські. К. ЧР. 297.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: