Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нашеретувати
нашеретуватися
нашиванка
нашивати
нашивка
нашийник
нашийниця
нашильник
нашириця
нашити
нашіптувати
нашкодити
нашкрябати
нашмагати
нашмаркати
нашмаровувати
нашмаровуватися
нашматовувати
нашорошнти
нашорошувати
нашпиняти
нашпурляти
нашрітка
наштирити
наштопатися
наштрикати
наштрикнути
наштрикувати
наштрикуватися
наштричка
наштукувати
наштурити
наштурхати
нашукати
нашукувати
нашурубурити
нащадитися
нащадок
наще
нащебетати
нащебетатися
нащепити
нащербити
нащипати
нащо
нащока
нащосерце
нащулити
нащурити
наяложувати
наямлити
наячати
не
небавком
небагатий
небагато
небачний
небачучий
небезпека
небезпечний
небезпечність
небезпечно
небезпремінно
небережений
небесний
небесник
небеський
небилиця
небіж
небіжечка
небіжка
небіжчик
небіжчиця
небій
небіль
небір
небірка
небо
небога
небогий
небожа
небожечка
небожів
небожка
небожчик
небожчиця
неборак
неборачка
неборейко
небоян
небувалий
небувалість
небудь
невада
невара
невбачай
невблаганий
неввага
невважливий
невважливість
невважливо
невважний
невважність
невважно
невгавати
невгавний
невгавучий
невгадно
невгамований
невгамонний
невгамонність
невгаразд
невгарен
невгодний
невгожай
невдалеку
невдалий
невдалиця
невдалюга
невданий
Безладно нар. Безпорядочно, въ безпорядкѣ.
Виславляти, -ля́ю, -єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли. Лукаш.
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Опірати II, -ра́ю, -єш, сов. в. опрати, оперу, -ре́ш, гл. = іі. обпірати, обіпрати. Туга зіма буде, а хто ж її (неньку) в тую пору опірати буде? Чуб. V. 726. Тоді тільки поважала матір, як вона її зодягала й опірала. Борз. у.
Поперевисати, -саємо, -єте, гл. Перевѣситься черезъ что-либо, напр. черезъ заборъ (во множествѣ). Наші груші до сусід поперевисали, а вона й обривають. Кіевск. у.
Попідпрягати, -га́ю, -єш, гл. Припрячь (во множествѣ).
Посіятися, -сіюся, -єшся, гл. 1) Посѣяться, засѣяться. Полем розстелися (ниво), та посійся добрим житом. Шевч. 652. 2) О волосахъ: разсыпаться. Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось. Г. Барв. 115.
Тканина, -ни, ж. 1) Ткань. Ніхто не пришиває латки з нової тканини. Єв. Мр. II. 21. Пузирь цей (аэростатъ) робиться з доброї шовкової тканини. Ком. II. 12. Надів сталеву ковану тканину. К. Бай. 73. 2) Паутинная сѣть. Шейк. Ум. тканинка, ткани́нонька, ткани́ночка.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.
Нас спонсорують: