Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нашеретувати
нашеретуватися
нашиванка
нашивати
нашивка
нашийник
нашийниця
нашильник
нашириця
нашити
нашіптувати
нашкодити
нашкрябати
нашмагати
нашмаркати
нашмаровувати
нашмаровуватися
нашматовувати
нашорошнти
нашорошувати
нашпиняти
нашпурляти
нашрітка
наштирити
наштопатися
наштрикати
наштрикнути
наштрикувати
наштрикуватися
наштричка
наштукувати
наштурити
наштурхати
нашукати
нашукувати
нашурубурити
нащадитися
нащадок
наще
нащебетати
нащебетатися
нащепити
нащербити
нащипати
нащо
нащока
нащосерце
нащулити
нащурити
наяложувати
наямлити
наячати
не
небавком
небагатий
небагато
небачний
небачучий
небезпека
небезпечний
небезпечність
небезпечно
небезпремінно
небережений
небесний
небесник
небеський
небилиця
небіж
небіжечка
небіжка
небіжчик
небіжчиця
небій
небіль
небір
небірка
небо
небога
небогий
небожа
небожечка
небожів
небожка
небожчик
небожчиця
неборак
неборачка
неборейко
небоян
небувалий
небувалість
небудь
невада
невара
невбачай
невблаганий
неввага
невважливий
невважливість
невважливо
невважний
невважність
невважно
невгавати
невгавний
невгавучий
невгадно
невгамований
невгамонний
невгамонність
невгаразд
невгарен
невгодний
невгожай
невдалеку
невдалий
невдалиця
невдалюга
невданий
Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Нині нар. Сегодня. Бодай мій ворог знав, що нині за день. Ном. № 4037. Від нині бачитимете небо відкрите. Єв. І. І. 51.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати. Ном. № 1471.
Перепродування, -ня, с. 1) Перепродажа. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56. 2) Барышничанье.
Підголювати, -люю, -єш, сов. в. підголити, -лю, -лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб. Сим. 150.
Повінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш. Мет. 17.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Мнж. 130. Вона заходилась, понапікала хліба. Грин. II. 85. Мати понапікала й понаварювала. Левиц. Пов. 154.
Фльора, -ри, ж. Сильно ненастная дождливая погода. Як великий дойдж, як барз юж так довго ся свотно, та товди юж бесідуют «фльора». Гн. І. 50.
Хмурний, -а, -е. 1) Пасмурный. Хмурний день сьогодні. Черниг. г. 2) Мрачный, угрюмый, грустный. Чого ж ти, мила, такая і вдень, і вночі хмурная? Чуб. V. 690. Чого хмурні очка смутні? Грин. ІІІ. 163. Хмурний віл чогось уже днів зо три ходе. Черк. у. Ум. хмурне́нький, хмурне́сенький. Грин. ІІІ. 97.
Нас спонсорують: