Кобзарювання, -ня, с. Бытіе кобзаре́м.
Коць, -ця, м.
1) Коверъ. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! Прицуцувата падлюка! (брань).
Простибі сокр. изъ прости-біг. Прости Богъ. Простибі, що такого бажаю. І спасибіг вам, паниченьку, і простибіг вам за вашу ласку.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
Старик, -ка, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. 3) Старое русло рѣки. 4) у старики піти. Пойти на волостной сходъ. Ум. старичо́к.
Трясихвістка, -ки, ж.
1) = трясидупа.
2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys).
Черга, -ги, ж. Очередь, чередъ. Приходить черга і до дякьків. Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, — служи за нашу чергу. черго́ю. По очереди. під чергу прийти́ся. Попасть въ очередь. засто́ювати чергу. Ожидать очереди.
