Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Запаші́ти, -шію, -єш, гл. 1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я. 2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.
Зашати́рити, -рю, -риш, гл. Замотать. Він у мене гроші зашатирив.
Йно нар. = іно. Не буду казати, йно дуду мовчати.
Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.
Низка, -ки, ж.
1) Связка чего-нибудь нанизаннаго.
2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою.
Підбовтати Cм. підбовтувати.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл.
1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив.
2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Скоропадний, -а, -е. Быстрый, скоро бѣгающій. Ніжки ж мої скоропадні, чому не підете?
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Ріжки цапині. Цапиний голосок.
