Віддиматися, -маюся, -єшся, сов. в. віддутися, відодмуся, -мешся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губахъ: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись.
Відстановити Cм. відстановляти.
Гетьманів, -нова, -ве Принадлежащій гетману, гетмановъ. Ой раді б ми вернутися, — гетьман не пускає; не так гетьман, не так гетьман, — гетьманова мати.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Побіл, -лу, м.
1) Бѣлая глина.
2) Побѣлка.
Покій II, -ко́ю, м. Комната. Прошу, серце, до покою, потворимо з тобою. Та привели Бондарівну в покої високі. А пани все по покоях ходять. Ум. поно́їк, покійчик. За тим покойом є покійник.
Пуща, -щі, ж. Дремучій лѣсъ, лѣсная чаща. Не схотів він із жінкою жити, пішов же він по пущах блудити. Ото ж раз поїхав князь на полювання да, й одбивсь у пущі од своєї челяді..
Таш, -шу, м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти?
Ухабнути, -ну, -неш, гл. Стащить, украсть.
