Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

на 1
на 2
набабити
набавити
набавка
набавляти
набавлятися
набагнити
набагнути
набагнутися
набагняти
набажатися
набажний
набазаруватися
набазграти
набазікати
набазікувати
набазікуватися
набакир
набакирь
набалакати
набалакувати
набалакуватися
набаламутити
набаламучувати
набаляндрасити
набаляндраситися
набарложити
набарложитися
набасуватися
набатувати
набахтурити
набачати
набачитися
набгати
набгом
набедра
на-безбаш
на-безрік
набелькотати
набендюжитися
набенкетуватися
наберберити
набесідувати
набехтатися
набивати
набиватися
набивач
набивачка
набирати
набити
набиток
набівка
набіг
набігати 1
набігати 2
набігатися
набігти
набідкатися
набідуватися
набіжка
набіжний
набій
набік
набіл
набілити
набілитися
набілки
набілля
набіляти
набір
набір 2
набіраний
набірати
набіратися
набіситися
наблажити
наближати
наближатися
наближувати
наближуватися
наблизити
наблишкатися
наблукатися
набльовувати
наблювати
наблягузкати
набовтувати
набоженство
набожний
набожник
набожність
набожно
набойчик
набокуватий
набокувато
наболілий
наболіти
набор
набористий
наборошнити
наборошнювати
наборсати
набражитися
набрати
набревкатися
набрезґлий
набрести
набрехати
набрехатися
набридати
набридливий
набриднути
набрижжувати
набризкати
набризкувати
набритатися
набрівник
набрід
набрідь
Болотний, -а, -е. Болотный, болотистый. Болотня вода не погожа. Дещо.соловейко. Шутливо: лягушка. Волч. у.
Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Гамановий Ii, -а, -е. Относящійся къ II. гаману. гаманове вухо. а) Пирожное, приготовляемое евреями во время празника гамана. б) Бранное названіе еврея. Стор. II. 39.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.
Ли́шонька, -ки, ж. Ум. отъ ii лишка.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Поросходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (о многихъ). Послі вечері зараз поросходились на спочинок. К. ЧР. 52. Деякі з шляхетства, що бенкетували, поросходились. Стор. МПр. 98. Чи ще є люде біля волости? — Багато вже поросходилось, а трохи ще є. Харьк.
Пропадати, -да́ю, -єш, сов. в. пропасти, -паду́, -деш, гл. 1) Пропадать, пропасть, исчезать, исчезнуть. Що з воза впало, то пропало. Ном. Город Буша зовсім з людьми пропав. Стор. МПр. 162. Згадай лихо — то й байдуже, минулось, пропало. Шевч. 34. 2) Погибать, погибнуть; издыхать, издохнуть. Не спитаю, щоб не знали, за що пропадаю. Шевч. 175. Хто що кому винен, най пропаде з світа. Чуб. Дай чого їсти, а то пропаду з голоду. Рудч. Ск. І. І. Вовки як ухопили тут вовка, розірвали і пропав бідний. Рудч. Ск. І. 6.
Прочіл, -чола, прочо́лок, -лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.
Червениця, -ці, ж. 1) Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. II. 27. 2) Родъ красной гливы. Вх. Лем. 482.
Нас спонсорують: