Будинок, -нку, м. Зданіе, строеніе, домъ. В городі вистроєний великий будинок. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. Ум. будиночок.
Доку́чливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Докучливі діти у Григора. Докучливе допитування.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Повільно нар.
1) Свободно, вольно.
2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше,
3) Умѣренно.
4) Медленно. Ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би.
Позоставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. От і сі діти, що позоставались живі... чогось вже мізерніють.
Пообкисяти, -саємо, -єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі.
Ростік, -току, м. 1) Мѣсто раздѣленія улицы или дороги на двѣ, рѣки на два рукава. Ой в городі на ростоці пють, гуляють запорожці. На ростоці, на потоці два голуби воду пили. 2) Разгонъ? Угамуй рогатих турів, гордих дук у срібній зброї, росточи лихим ростоком, най не пють крови людської. 3) мн. Уголъ скамьи на по́куті. Отут сідайте на ростоках.
Сколотяник, -ка, м. Лепешка (корж) на пахтаньѣ (сколотинах).
Сокирник, -ка, м. Плотникъ.
Червиця, -ці, ж. Насѣк. Coccus ligniperda.