Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

на 1
на 2
набабити
набавити
набавка
набавляти
набавлятися
набагнити
набагнути
набагнутися
набагняти
набажатися
набажний
набазаруватися
набазграти
набазікати
набазікувати
набазікуватися
набакир
набакирь
набалакати
набалакувати
набалакуватися
набаламутити
набаламучувати
набаляндрасити
набаляндраситися
набарложити
набарложитися
набасуватися
набатувати
набахтурити
набачати
набачитися
набгати
набгом
набедра
на-безбаш
на-безрік
набелькотати
набендюжитися
набенкетуватися
наберберити
набесідувати
набехтатися
набивати
набиватися
набивач
набивачка
набирати
набити
набиток
набівка
набіг
набігати 1
набігати 2
набігатися
набігти
набідкатися
набідуватися
набіжка
набіжний
набій
набік
набіл
набілити
набілитися
набілки
набілля
набіляти
набір
набір 2
набіраний
набірати
набіратися
набіситися
наблажити
наближати
наближатися
наближувати
наближуватися
наблизити
наблишкатися
наблукатися
набльовувати
наблювати
наблягузкати
набовтувати
набоженство
набожний
набожник
набожність
набожно
набойчик
набокуватий
набокувато
наболілий
наболіти
набор
набористий
наборошнити
наборошнювати
наборсати
набражитися
набрати
набревкатися
набрезґлий
набрести
набрехати
набрехатися
набридати
набридливий
набриднути
набрижжувати
набризкати
набризкувати
набритатися
набрівник
набрід
набрідь
Верхолаз, -за, м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Значність, -ности, ж. 1) Значительность. 2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Капельмайстер, -стра, м. Капельмейстеръ. Ум. капельмайстерчик. Доньку віддала за дударчика за годного тверезого капельмайстерчика. Гол. III. 463.
Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. Ном. № 42. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці. Мил. 107.
Обгортати, -та́ю, -єш, сов. в. обгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Обворачивать, обвертывать, обвернуть, обматывать, обмотать, укрыть кругомъ. Обгорнув його плащаницею. Єв. Мр. XV. 46. Обгорнула дитину ряденцем. 2) Окучивать, окучить (растеніе). З неділі треба картоплю обгортати. Харьк. 3) Обкладывать, обложить, окружать, окружить, облегать, облечь, обнять. Обгорни горщик жаром. Черниг. Небо хмари обгорнули. Обгорнуто таборами Єрусалим. Єв. Л. XXI. 20. Обгорнули наливайців леєстровиками. К. Досв. 8. Ще більший жаль об горнув його. Н. Вол. у. Сміх мене обгортає. Ном. № 12297. І обгорнули мене думки та гадки. Федьк.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. Макс. (1849). 19. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає. Чуб. V. 849.
Приспати Cм. присипляти.
Нас спонсорують: