Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

на 1
на 2
набабити
набавити
набавка
набавляти
набавлятися
набагнити
набагнути
набагнутися
набагняти
набажатися
набажний
набазаруватися
набазграти
набазікати
набазікувати
набазікуватися
набакир
набакирь
набалакати
набалакувати
набалакуватися
набаламутити
набаламучувати
набаляндрасити
набаляндраситися
набарложити
набарложитися
набасуватися
набатувати
набахтурити
набачати
набачитися
набгати
набгом
набедра
на-безбаш
на-безрік
набелькотати
набендюжитися
набенкетуватися
наберберити
набесідувати
набехтатися
набивати
набиватися
набивач
набивачка
набирати
набити
набиток
набівка
набіг
набігати 1
набігати 2
набігатися
набігти
набідкатися
набідуватися
набіжка
набіжний
набій
набік
набіл
набілити
набілитися
набілки
набілля
набіляти
набір
набір 2
набіраний
набірати
набіратися
набіситися
наблажити
наближати
наближатися
наближувати
наближуватися
наблизити
наблишкатися
наблукатися
набльовувати
наблювати
наблягузкати
набовтувати
набоженство
набожний
набожник
набожність
набожно
набойчик
набокуватий
набокувато
наболілий
наболіти
набор
набористий
наборошнити
наборошнювати
наборсати
набражитися
набрати
набревкатися
набрезґлий
набрести
набрехати
набрехатися
набридати
набридливий
набриднути
набрижжувати
набризкати
набризкувати
набритатися
набрівник
набрід
набрідь
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Грип, -па, м. Птица, грифъ. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Н. Вол. у. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Чуб. І. 696. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.). Словом дотина. К. Бай. 49.
Здобрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Подобрѣть. 2) Удовольствоваться, удовлетвориться. Рудч. Ск. II. 86. Здобрій тим, що тобі волость присудила. Левиц. КС. 170.
Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл. 1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Ном. № 672. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля. К. ЧР. 67. 2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ. Шух. І. 88.
Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Сплодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Истощиться и перестать приносить плоды. А знаєш.... чого в тебе земля не родить? Не того, що сплодилася, ні! Мир. ХРВ. 399.
Сужений, -ного, м. Суженый. Суженому дівка. Ном. № 4922.
Ухибитися, -блюся, -бишся, гл. Укрыться въ сторону, уйти. Пужар (у степу) з великим вітром розійдеться широко, горить страшно, вхибиться ніде, то добрі чабани, одпалюються так.... О. 1862. V. Кух. 31.  
Хромак, -ка, м. Хромая овца. Вх. Зн. 77.
Нас спонсорують: