Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

на 1
на 2
набабити
набавити
набавка
набавляти
набавлятися
набагнити
набагнути
набагнутися
набагняти
набажатися
набажний
набазаруватися
набазграти
набазікати
набазікувати
набазікуватися
набакир
набакирь
набалакати
набалакувати
набалакуватися
набаламутити
набаламучувати
набаляндрасити
набаляндраситися
набарложити
набарложитися
набасуватися
набатувати
набахтурити
набачати
набачитися
набгати
набгом
набедра
на-безбаш
на-безрік
набелькотати
набендюжитися
набенкетуватися
наберберити
набесідувати
набехтатися
набивати
набиватися
набивач
набивачка
набирати
набити
набиток
набівка
набіг
набігати 1
набігати 2
набігатися
набігти
набідкатися
набідуватися
набіжка
набіжний
набій
набік
набіл
набілити
набілитися
набілки
набілля
набіляти
набір
набір 2
набіраний
набірати
набіратися
набіситися
наблажити
наближати
наближатися
наближувати
наближуватися
наблизити
наблишкатися
наблукатися
набльовувати
наблювати
наблягузкати
набовтувати
набоженство
набожний
набожник
набожність
набожно
набойчик
набокуватий
набокувато
наболілий
наболіти
набор
набористий
наборошнити
наборошнювати
наборсати
набражитися
набрати
набревкатися
набрезґлий
набрести
набрехати
набрехатися
набридати
набридливий
набриднути
набрижжувати
набризкати
набризкувати
набритатися
набрівник
набрід
набрідь
Гаяння, -ня, с. Дѣйствіе медлящаго, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе.
Джигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Мнж. 56. Джигонула здорово гадюка. Харьк. у.
Довба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Прибуток, -тку, м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Ном. № 9834. Чи мали який прибуток з садочку? О. 1862. IX. 115.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Утаювати, утаюю, -єш, сов. в. утаїти, утаю, -їш, гл. 1) Утаивать, утаить. Що він тобі буде казати — не втаюй від мене. Мир. Пов. II. 75. Шила в мішку не втаїш. Ном. 2) Удерживать, удержать. Один такий був здоровий, що духом уб'є чоловіка. Як пішов причащатися та духу не втаїв, то трохи священник не впав навзнак. ЗОЮР. I. 163.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Нас спонсорують: