Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неохайний
неохайність
неохайно
неохая
неохота
неоцінитний
неошанований
неошатний
неошатно
неощадний
неощадність
неощадно
непам'яткий
непам'ять
непевне
непевний
непевність
непереможний
непереможно
неписаний
неписьменний
неписьменність
непитущий
непишний
непідвладність
непідлеглий
непідлеглість
непідхільність
неплідний
неплідниця
неповага
неповидний
неповинний
неповинно
неповороткий
неповоротний
неповорушно
непогамований
непогодний
непогожий
неподалеку
неподоба
неподобний
неподобно
непоказний
непокій
непокірливий
непокірливість
непокірливо
непокірний
непокірниця
непокладний
непокоїти
непокора
неполюдськи
непомилешний
непомилешно
непомильність
непоміркований
непомірковано
непорадний
непорожній
непороки
непорошний
непорухомий
непорухомо
непорушний
непорушно
непорядний
непорядно
непосидущий
непосидющий
непосидячий
непосидячка
непослух
непотайний
непотреба
непотребний
непотріб
непотрібний
непохибний
непохибно
непохитний
непохитність
непохитно
непочатий
неправда
неправдивий
неправдивість
неправдиво
неправдувати
неправий
неправість
неправо
непривітний
непривітниця
неприємний
неприємність
неприємно
неприкаяний
неприпинний
неприродний
неприродність
неприродно
неприрожденний
непристойний
непристойність
непристойно
неприступний
неприступно
непритаманний
непритика
непритомний
неприторений
непритульний
неприхильний
неприхильник
неприхильність
неприхильно
непричетний
За́ори, -ор и заб́рини, -рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Караяч, -чу, м. Раст. Чернокленъ. Терск. обл.
Киликати, -ли́чу, -чеш, гл. Щебетать. Так жалісно, як пташеняточко, киличе — пустіть. МВ. І. 78. Вона як пташка киличе.
Куховарня, -ні, ж. Кухня, поварская. К. ПС. 111.  
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Обопільно нар. Взаимно. Не долюбляв тільки батько удови, що така вона своєумка, непокірлива; не долюбляла і вона його обопільно. МВ. ІІ. 79.
Оборіг, -рога, м. Крыша на четырехъ столбахъ, подъ которой складываютъ сѣно или разный хлѣбъ; она опускается по мѣрѣ убыли находящагося подъ ней. Гол. Од. 35. Шух. I. 108. Ой лишу я косу в стозі, граблі в оборозі. Гол. II. 418. Як жито в оборозі, то надія в Бозі. Ном. № 10130. ходити оборога. Святочная игра (на праздникъ Пасхи); въ церковной оградѣ четыре человѣка соединяются внизу, а два стоятъ у нихъ на плечахъ и такъ ходятъ. То же Cм. вежа, дзвіниця. МУЕ. III. 44. Ум. оборожок.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Підстругати Cм. підстругувати.
Позасмучувати, -чую, -єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.
Нас спонсорують: