Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неохайний
неохайність
неохайно
неохая
неохота
неоцінитний
неошанований
неошатний
неошатно
неощадний
неощадність
неощадно
непам'яткий
непам'ять
непевне
непевний
непевність
непереможний
непереможно
неписаний
неписьменний
неписьменність
непитущий
непишний
непідвладність
непідлеглий
непідлеглість
непідхільність
неплідний
неплідниця
неповага
неповидний
неповинний
неповинно
неповороткий
неповоротний
неповорушно
непогамований
непогодний
непогожий
неподалеку
неподоба
неподобний
неподобно
непоказний
непокій
непокірливий
непокірливість
непокірливо
непокірний
непокірниця
непокладний
непокоїти
непокора
неполюдськи
непомилешний
непомилешно
непомильність
непоміркований
непомірковано
непорадний
непорожній
непороки
непорошний
непорухомий
непорухомо
непорушний
непорушно
непорядний
непорядно
непосидущий
непосидющий
непосидячий
непосидячка
непослух
непотайний
непотреба
непотребний
непотріб
непотрібний
непохибний
непохибно
непохитний
непохитність
непохитно
непочатий
неправда
неправдивий
неправдивість
неправдиво
неправдувати
неправий
неправість
неправо
непривітний
непривітниця
неприємний
неприємність
неприємно
неприкаяний
неприпинний
неприродний
неприродність
неприродно
неприрожденний
непристойний
непристойність
непристойно
неприступний
неприступно
непритаманний
непритика
непритомний
неприторений
непритульний
неприхильний
неприхильник
неприхильність
неприхильно
непричетний
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Квацювати, -цюю, -єш, гл. Сильно намазывать какою-либо жидкостью, напр., краской.
Лиси́ця, -ці, ж. 1) Лисица (звѣрь). Зна, де вовк, а де лисиця. Ном. № 5716. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст! Ном. № 13568. накривсь, мов лисиця хвостом. Неудачно скрывалъ свой поступокъ. Въ обрядѣ сватовства, въ обрядовыхъ рѣчахъ сватовъ дѣвушка называется иногда вмѣсто куницілисицею. У вас лисиця є, нам снилось, котру Тетяною зовуть... (Изъ рѣчи сватовъ). Алв. 13. 2) Лисій мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями. Мет. 185. 3) Только во мн. ч. Намерзшіе узоры на оконномъ стеклѣ. 4) Только во мн. ч. Деревянные тиски различной величины и вида, употребляющіеся: а) для сжиманія склеенныхъ досокъ (Мирг. у.); б) для выжиманія воска; в) для сжиманія разламывающагося въ мѣстѣ развѣтвленія дерева. Приборъ состоитъ изъ двухъ досокъ или кусковъ дерева, которые помѣщаются по обѣ стороны развѣтвленія въ деревѣ, послѣ чего концы ихъ сжимаются насквозь проходящими планками. Треба грушу в лисиці взяти, а то розчахнеться. Левч. 161. г) для укрѣпленія стѣны: два столба одинъ противъ другого по обѣ стороны стѣны, концы которыхъ скрѣплены, отчего стѣна стискивается. Хата наша похилилась... Батько хоч і взяв у лисиці, дак облупилася ж кругом, обпала. Г. Барв. 249. д) для поддержанія жердки при работѣ гребенщиковъ. Вас. 164. Жердка висить на лисиці. Cм. лещата. 5) Названіе вола съ малой бѣлой отмѣтиной на лбу. КС. 1898. VII. 42. 6) Раст. Gipsophila muralis. ЗЮЗО. І. 124. Ум. лисичка. Въ сказкахъ обыкновенно съ прибавленіемъ слова сестричка. Лисичка-сестричка і вовк панібрат. Рудч. Ск.
Лю́дство, -ва, с. соб. Люди. І все те людство навколішки стало.
Му́штра, -ри, ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Півчвартаста числ. Триста пятьдесятъ. Сімсот турків, яничар чотиріста та бідного невольника півчвартаста. АД. І. 209.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником. Федьк.
Чадити, -джу́, -ди́ш, гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх. Харьк. у.
Нас спонсорують: