Аже́ = Адже. Аже ти не забув, Трохиме... Аже ж і в тебе, тривай, була мати: не вовчиця тебе на світ породила.
Босем Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: босем босісінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках.
Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!...
Лавниківство, -ва, с. Должность ла́вника.
Ле́статися, -таюся, -єшся, гл. Едва идти, плестись.
Лю́бка, -ки, ж. 1) Милая, дорогая. Ой мамко любко! моя мамочко! 2) Возлюбленная. Добри-вечір, мила, добривечір, любко! Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку. 3) Раст. а) Orchis latifolia. Cм. лю́бжа. б) Orchis sambucina, — purpurea. в) мн. любки. Раст. Orchis militaris. Зілля таке: любки зветься. Як хоче дівчина, щоб парубок любив, так у чому небудь і дає йому тих любок. Ум. любонька, любочка. О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який оке красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? Діти помітили, жалують мене: тіточко-любочко! чого ви журитесь?
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл.
1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти.
2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло.
Тарагунитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться всею массой.
Фиґлювати, -люю, -єш, гл. 1) Украшать различными завитками (печенье, зданіе). Наш коровай фиґльований. 2) Штуки выкидывать, фокусы устраивать. Cм. хвиґлювати.