Відправувати, -вую, -єш, гл. = відправляти 4. Службу (в церкві) одправували.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок.
Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. 2) = драбина у во́зі. Cм. літря.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. Надлюдська сила в його слові дикім.
Наодлу́ці нар. Отдѣлившись. жи́ти наодлу́ці. Выдѣлиться хозяйствомъ. Другий син наодлуці, а цей з батьком живе.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить.
Операч, -ча, м. Кресло.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка.
Посада, -ди, ж. Должность, мѣсто.
Шавлія, -лії, ж. Раст. Шалфей, Salvia officinalis. Посію я шавлію рано у неділю. Ум. шавлієчка.
