Безправно нар. Беззаконно.
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. 2) Лежебока, лѣнтяй.
На́пуст, -ту, м., напусть, -ти, ж. Попущеніе, наказаніе. Ти, царице, наша мати, напуст напустим: славне військо запорожське та й занапастила. Бог напусть напустив, діти так і вмірають. Господь напусть напустив: гадюки набралось у нас такого багато.
Настовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть.
Поштовхувати, -хую, -єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую.
Приспорити Cм. приспоряти.
Снувавка, -ки, ж. = оснівниця. Части ея: побе́дрини (горизонтальныя стороны), колу́драбки (вертикальныя стороны), чопи́ (колышки).
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися.
Чинити, -ню́, -ниш, гл.
1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ті мати гречаники чинить. Не чини лихого, не бійся нічого. Порядки чинити. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску!
2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
