Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нашириця

Нашириця, -ці, ж. Два плота сплавляемаго дерева (дві тальби), сбитые вмѣстѣ одинъ рядомъ съ другимъ. Шух. І. 182. Cм. надовжниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШИРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШИРИЦЯ"
Гардовина, -ни, ж. = гордовина. ЗЮЗО. І. 141.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Міхови́на, -ни, ж. Грубая ткань для мѣшка. Камен. у.
Одніський, -а, -е. = однісінький. Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів. Млак. 60. Всі веселі, лиш сумненько одніській дівчині. Млак. 16.
Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Прилютувати, -ту́ю, -єш, гл. Припаять.
Пугикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пугикати.
Стадо, -да, с. Табунъ лошадей. В стаді пасуть кобили і коні. Шух. І. 211. А в полі, полі, да край дороги, ой там ходить вороне стадо; поміж того стада сивий кінь ходить. Н. п. Ум. стадечко, стадце. Чуб. V. 710. III. 289.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. Мет. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАШИРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.