Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напихатися
напишатися
напівпереки
напідпитку
напідповні
напідслухи
напій
напікати
напікатися
напільжити
напільний
напір
напірати
напіратися
напірити
напірнач
напірний
напірник
напічний
наплаватися
наплавистий
наплавний
наплакати
наплакатися
наплескати
наплести
напливати
наплигатися
наплинок
наплинути
наплисти
наплід
напліндрувати
наплітати
наплодити
наплодитися
наплутати
наплутувати
наплювати
наплюгавити
наплюскатися
наплямкати
напнути
наповажитися
напованка
наповзати
наповнити
наповняти
наповнятися
наповорітьма
наповперед
наповпереджати
напоганити
напоганювати
напоготові
напожиткуватися
напозичати
напозичатися
напоїти
наполегати
наполіскувати
наполоскатися
наполохати
наполумити
наполумитися
наполювати
наполягати
наполягтися
напонадздрити
напоприти
напорати
напоратися
напороти
напоротися
напорошити
напорудити
напорювати
напорядкувати
напосідати
напосідатися
напосідливий
напосісти
на-послідок
на-поступі
напосудити
напосудитися
на-поталу
напотім
напотрошити
напоумити
напоумляти
на-похваті
на-похопі
направа
направець
направити
направка
направляти
направник
напрасний
напрасник
напрасниця
напрасно
напрасноє
напрасувати
напрасуватися
напрати
напрацювати
напрацюватися
напречудо
напривозити
напридбати
наприймати
наприклад
наприкритися
наприкрятися
наприндити
наприндитися
наприсідки
напричуд
Балда, -ди, ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Бовтюк, -ка, м. = бовтун. Ум. бовтючок.
Жижаки́, -кі́в, м. мн. = дріжаки.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Надго́нити, -ню, -ниш, сов. в. надігна́ти, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать къ чему. Погнав він уже козу і тільки надігнав на дорогу... Рудч. Ск. І. 44. 2) Гнаться, погнаться, догонять, догнать. За мной турки надігнали, пана мого з мене (коня) зняли. Гол. І. 98.
Перемацати, -цаю, -єш, гл. Перещупать.
Пітний, -а́, -е́ Потный. Воно маленьке сонне, пітне, — простудимо. Г. Барв. 168.
Сік, со́ку, м. Сокъ. Сік березовий. Чуб. VII. 446. Не пиво диво — дивнійший сік, що раз у рік. Ном. № 7246.
Уколядувати, -дую, -єш, гл. Заработать пѣніемъ колядокъ.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Ном. № 4374. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. Гол. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. Н. п. З жалю умліває. З голоду вмліває. Рудан. Г. 82. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: