Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напихатися
напишатися
напівпереки
напідпитку
напідповні
напідслухи
напій
напікати
напікатися
напільжити
напільний
напір
напірати
напіратися
напірити
напірнач
напірний
напірник
напічний
наплаватися
наплавистий
наплавний
наплакати
наплакатися
наплескати
наплести
напливати
наплигатися
наплинок
наплинути
наплисти
наплід
напліндрувати
наплітати
наплодити
наплодитися
наплутати
наплутувати
наплювати
наплюгавити
наплюскатися
наплямкати
напнути
наповажитися
напованка
наповзати
наповнити
наповняти
наповнятися
наповорітьма
наповперед
наповпереджати
напоганити
напоганювати
напоготові
напожиткуватися
напозичати
напозичатися
напоїти
наполегати
наполіскувати
наполоскатися
наполохати
наполумити
наполумитися
наполювати
наполягати
наполягтися
напонадздрити
напоприти
напорати
напоратися
напороти
напоротися
напорошити
напорудити
напорювати
напорядкувати
напосідати
напосідатися
напосідливий
напосісти
на-послідок
на-поступі
напосудити
напосудитися
на-поталу
напотім
напотрошити
напоумити
напоумляти
на-похваті
на-похопі
направа
направець
направити
направка
направляти
направник
напрасний
напрасник
напрасниця
напрасно
напрасноє
напрасувати
напрасуватися
напрати
напрацювати
напрацюватися
напречудо
напривозити
напридбати
наприймати
наприклад
наприкритися
наприкрятися
наприндити
наприндитися
наприсідки
напричуд
Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Збі́раний, -а, -е. 1) Собранный. Збіраним колосом не напхаєш рота. Ном. № 5244. 2) О молокѣ: збіране. Снятое.
Знеохочувати, -чую, -єш, сов. в. знеохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = куштувати.  
Пиптик, -ка, м. 1) Ум. отъ пипоть. 2) = пипка.
Позика, -ки, ж. 1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Грин. II. 208. Коня у позику не давай. 2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно. Г. Барв. 506.
Просуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. просунутися, -нуся, -нешся, гл. Просовываться, просунуться, пролѣзать, пролѣзть, протискиваться, протиснуться. Аж там такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Рудч. Ск. У хатах уже і просунутися ніде. Мир. Пов. II. 58.
Уговоряти, -ряю, -єш, сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.
Уляпувати, -пую, -єш, сов. в. уляпати, -паю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать, забрызгать.
Цотатися, -таюся, -єшся, гл.з ким. Ссориться, враждовать. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: