Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напихатися
напишатися
напівпереки
напідпитку
напідповні
напідслухи
напій
напікати
напікатися
напільжити
напільний
напір
напірати
напіратися
напірити
напірнач
напірний
напірник
напічний
наплаватися
наплавистий
наплавний
наплакати
наплакатися
наплескати
наплести
напливати
наплигатися
наплинок
наплинути
наплисти
наплід
напліндрувати
наплітати
наплодити
наплодитися
наплутати
наплутувати
наплювати
наплюгавити
наплюскатися
наплямкати
напнути
наповажитися
напованка
наповзати
наповнити
наповняти
наповнятися
наповорітьма
наповперед
наповпереджати
напоганити
напоганювати
напоготові
напожиткуватися
напозичати
напозичатися
напоїти
наполегати
наполіскувати
наполоскатися
наполохати
наполумити
наполумитися
наполювати
наполягати
наполягтися
напонадздрити
напоприти
напорати
напоратися
напороти
напоротися
напорошити
напорудити
напорювати
напорядкувати
напосідати
напосідатися
напосідливий
напосісти
на-послідок
на-поступі
напосудити
напосудитися
на-поталу
напотім
напотрошити
напоумити
напоумляти
на-похваті
на-похопі
направа
направець
направити
направка
направляти
направник
напрасний
напрасник
напрасниця
напрасно
напрасноє
напрасувати
напрасуватися
напрати
напрацювати
напрацюватися
напречудо
напривозити
напридбати
наприймати
наприклад
наприкритися
наприкрятися
наприндити
наприндитися
наприсідки
напричуд
Веребей, -б'я, м. = горобець. Чуб. II. 15. Ум. веребейко. Веребейко в стрісі. МУК. ІІІ. 126.
Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.
Кизлик, -ка, м. Родъ льдины изъ замороженнаго кизяка, на которомъ катаются съ горки вмѣсто саней. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. грімак.
Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко. Канев. у.
Насв'я́чувати, -чую, -єш, сов. в. насв'яти́ти, -в'ячу́, -тиш, гл. Насвячивать, насвятить.
Окорм, -му, м. Продовольствіе, провіантъ. Почали жолніре, консистуючи в городах і селах, беззаконні окорми і напитки од людей вимагати. К. ЧР. 10.
Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. ЗОЮР. І. 4. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. Сим. 196. 2) Пучекъ связанной лучины. Шух. І. 223. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі. МВ. ІІІ. 127.
Шайтур, -ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.
Шпаківський, -а, -е. Относящійся къ скворцу.
Нас спонсорують: