Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл.
1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры.
Пицура, пицю́ра, -ри, ж. Ув. отъ пика. Пицура — решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш.
Пікинерський, -а, -е. Пикинерскій.
Після нар. Послѣ. Після великодних святок. після чого, въ вопросительныхъ предложеніяхъ, кромѣ основного значенія, употребляется еще въ значеніи: отчего, почему. Не знаю що і після чого старі сумують.
Притягати, -га́ю, -єш, сов. в. притягти, -гну, -неш, гл. 1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. 2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Я й сама (дров) притягну. 3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. 4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок.
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче.