Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напихатися
напишатися
напівпереки
напідпитку
напідповні
напідслухи
напій
напікати
напікатися
напільжити
напільний
напір
напірати
напіратися
напірити
напірнач
напірний
напірник
напічний
наплаватися
наплавистий
наплавний
наплакати
наплакатися
наплескати
наплести
напливати
наплигатися
наплинок
наплинути
наплисти
наплід
напліндрувати
наплітати
наплодити
наплодитися
наплутати
наплутувати
наплювати
наплюгавити
наплюскатися
наплямкати
напнути
наповажитися
напованка
наповзати
наповнити
наповняти
наповнятися
наповорітьма
наповперед
наповпереджати
напоганити
напоганювати
напоготові
напожиткуватися
напозичати
напозичатися
напоїти
наполегати
наполіскувати
наполоскатися
наполохати
наполумити
наполумитися
наполювати
наполягати
наполягтися
напонадздрити
напоприти
напорати
напоратися
напороти
напоротися
напорошити
напорудити
напорювати
напорядкувати
напосідати
напосідатися
напосідливий
напосісти
на-послідок
на-поступі
напосудити
напосудитися
на-поталу
напотім
напотрошити
напоумити
напоумляти
на-похваті
на-похопі
направа
направець
направити
направка
направляти
направник
напрасний
напрасник
напрасниця
напрасно
напрасноє
напрасувати
напрасуватися
напрати
напрацювати
напрацюватися
напречудо
напривозити
напридбати
наприймати
наприклад
наприкритися
наприкрятися
наприндити
наприндитися
наприсідки
напричуд
Безпешно = безпечно КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. І. 4.
Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода. Шух. І. 186.
Громовеня́, -ня́ти, с. По народному повѣрью: маленькій громъ, какъ бы дитя грома. Поклоняю си тобі і всі твої силі, громам і громовенітам, тучам і тученітам. ЕЗ. V. 67.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Коршак, -ка, м. Коршунъ. Нехай коршак на ваші кури насядеться. Чуб. І. 286.
Наклю́нутися Cм. накльовуватися.
Пилувати, -лую, -єш, -ся, гл. Спѣшить. Вх. Зн. 48. Пилуй! Скорѣе! поспѣши! Вх. Зн. 48.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна). Вх. Зн. 63. Желех.
Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Хлепіт, -поту, м. 1) Плескъ, всплески. 2) мн. хлепоти. = гряда 3. Вх. Пч. II. 25.
Нас спонсорують: