Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напихатися
напишатися
напівпереки
напідпитку
напідповні
напідслухи
напій
напікати
напікатися
напільжити
напільний
напір
напірати
напіратися
напірити
напірнач
напірний
напірник
напічний
наплаватися
наплавистий
наплавний
наплакати
наплакатися
наплескати
наплести
напливати
наплигатися
наплинок
наплинути
наплисти
наплід
напліндрувати
наплітати
наплодити
наплодитися
наплутати
наплутувати
наплювати
наплюгавити
наплюскатися
наплямкати
напнути
наповажитися
напованка
наповзати
наповнити
наповняти
наповнятися
наповорітьма
наповперед
наповпереджати
напоганити
напоганювати
напоготові
напожиткуватися
напозичати
напозичатися
напоїти
наполегати
наполіскувати
наполоскатися
наполохати
наполумити
наполумитися
наполювати
наполягати
наполягтися
напонадздрити
напоприти
напорати
напоратися
напороти
напоротися
напорошити
напорудити
напорювати
напорядкувати
напосідати
напосідатися
напосідливий
напосісти
на-послідок
на-поступі
напосудити
напосудитися
на-поталу
напотім
напотрошити
напоумити
напоумляти
на-похваті
на-похопі
направа
направець
направити
направка
направляти
направник
напрасний
напрасник
напрасниця
напрасно
напрасноє
напрасувати
напрасуватися
напрати
напрацювати
напрацюватися
напречудо
напривозити
напридбати
наприймати
наприклад
наприкритися
наприкрятися
наприндити
наприндитися
наприсідки
напричуд
Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
Затя́жок, -жку, м. = затяг. Ходив по Вкраїні, водячи затяжки. Гол. І. 19.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Ранник, -ку, ж. Раст. a) Lysimachia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 127; б) Paris quadrifolia L. ЗЮЗО. І. 130; в) Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131; г) Scrophularia aquation L. ЗЮЗО. I. 135; д) Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. І. 141; е) иногда — Convallaria majalis L. (ЗЮЗО. I. 119), но болѣе правильно названіе этого растенія — конвалія.  
Риска, -ки, ж. 1) Ум. отъ риса. 2) Риски бити. На свекловичныхъ плантаціяхъ: пропалывать бураки бороздами, полосами между двумя рядами свекловицы. Рк. Левиц.  
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе. Шейк.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам. Канев. у.
Нас спонсорують: