Глизявий, -а, -е. Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Глизявий хліб.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла.
Млість, мло́сти и пр = млость и пр. Мене така млість напала, що аж сам собі важкий зробився.
Недогодно нар. — кому. Недостаетъ (кому).
Перстінок, -нка́, м. Ум. отъ перстінь.
Підмиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підмитися, -миюся, -єшся, гл.
1) Быть подмываемымъ, подмытымъ.
2) О текущей водѣ: подмываться, подмыться подъ что. Животворний струмочку, втіхо мого домочку! Біжи-лийся з Підгірря на ті любі поділля... до потомків витязьких одномовців боянських, під їх села підмийся, круг садочків обвийся.
3) Только сов. в. Пообѣщать? Парубок підмився прикрить гріх — взяти її за себе.
Попідкручувати, -чую, -єш, гл. Подкрутить (во множествѣ).
Прибічник, -ка, м. Приближенный чей, помощникъ. Я це прибув з наказом від громади шукати в князя вірної поради: його прибічники нас упевняли, щоб ми від його тільки гасла ждали.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво.