Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ніжка
ніжли
ніжна
ніжний
ніжно
нізвідкіля
ніздра
ніздруватий
ніздря
ніздря 2
нізіне
нізка
нізчимний
нізчимній
нікогісінько
ніколи
ніколи 2
ніколитися
нікольство
нікуди 1
нікуди 2
нікудою
нікчемний
нікчемник
нікчемниця
нікчемність
нікчемніти
нікчемно
нільга
нім
німець
німецький
німеччина
німещина
німий
німиця
німіти
німка
німкеня
німо
німота
німтур
німувати
німуватий
німфа
німців
німча
німчай
німчик 1
німчик 2
німчин
німчити
нірка
ніс
нісенітниця
ніт
нітитися
нітник
ніхто
ніхтогісінько
ніц
ніцитися
ніцувати
ніцька
ніч
нічвидний
ніченька
нічий
нічичирк!
нічліг
нічліжанин
нічний
нічник
нічниця
нічо
нічогенький
нічогий
нічогісінько
нічого
нічого 2
ніччу
ніщо
ніяк I
ніяк II
ніякий
ніяко
но
новак
новенький
новий
новик
новина
новинний
новити
новитися
новиця
новісінький
новітній
ново
новобранець
новобранка
нововірець
нововірний
нововірство
новодранка
новоженець
новоження
новолітувати
новомлинка
новомодній
новонаставлений
новонастання
новопристанний
новоприхожий
новорілля
новорічний
новорожденець
новорочник
новосвіт
новоселець
Голосно нар. Громко, звучно. У кобзу грає, вигравав, голосно співає. Мет. 443. Ум. голосненько. Біжи, коню, до нового двору, ой заржи голосненько. Чуб. V. 1008.
Дігтя́рня, -ні,, ж. Дегтярный заводь. У бору була дігтярня, де наш чоловік дьоготь гнав. Харьк.
Захидъ, оду, м. 1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ. Ном. 931. 2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Повернуться къ западу. Зміев. у. 3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Мир. Пов. II. 119. Тры дни заходу, а день празныку. Ном. дурны́й захидъ. Неудачныя старанія. Ном. 7597. шкода й заходу! Напрасныя старанія. Ном. 7597. за однымъ заходомъ. За однимъ разомъ. За однымъ заходомъ забрать вже й тее. Уман. у. 4) заходомъ бытыся. Усиленно биться. Серце що-годыны заходомъ бъеться: не діждусь його. Г. Барв. 78. 5) у заходы йты. Идти зигзагами. Кинь въ горахъ у заходы йде. Гуцул.
Нада́вця, -ці, м. = надавець.
Перемучитися, -чуся, -чишся, гл. Перемучиться. Перемучились ми до вечора. МВ. І. 70.
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Суд, -да и -ду, м. 1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. Н. п. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду. 2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився. ЗОЮР. І. 105. 3) Судебныя лица. Суд наїде сюди. Кв. II. 208.
Тринкаль, -ля, м. (отъ нѣм. Trinkgeld). Деньги на могорычъ, могорычъ, взятка. Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив. Полт.
Улесливість, -вости, ж. Льстивость. Улесливо, нар. Льстиво. Улестити. Cм. улещати.
Харапудитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Пугаться. Що стане царевич до баби під'їжжати, то кінь так харапудиться: хропе та сопе, ніздрями паше. Рудч. Ск. І. 99. 2) Хорохориться, противиться. Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче. Лебед. у.
Нас спонсорують: