Бесурман, -на

Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245., Ум. білогривенький.

Времення, -ня, с. Хорошая погода? Чиє времення, того й погода. Ном. № 13354.

Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.

Невинно нар. Невинно.

Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка. Славяносерб. у.

Перекушувати, -шую, -єш, сов. в. перекуси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Перекусывать, перекусить. Перекуси, та батькові даси. Ном. № 11976. Заєць зараз до його та й шовк перекусив. Рудч. Ск. II. 70. 2) Закусывать, закусить на скоро. Ви, люде добрі, з дороги — голодні певно, — чи не перекусили б чого хоч трохи. Грин. II. 274.

Поколодва, -ви, ж. Ловушка для лисиць и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсохи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пільги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею. Шух. I. 237.

Рикало, -ла, м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ.

Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. (Залюб.). Дорожку скопила, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. І. 188.