Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надторчити
надточити
надточувати
надтяти
надубити
надуваний
надувати
надуватися
надудкуватий
надуживання
надуживати
надужиток
надукола
надулісся
надумати
надуматися
надурити
надуріти
надусатися
надути
надушити
надушувати
надха
надхмарний
надхнений
надхнення
надхнути
надходити 1
надходити 2
надціджувати
надцюкати
надчалистий
надчухрати
надшивати
надягання
надягати
надякуватися 1
надякуватися 2
наємець
нажабитися
нажалкуватися
нажарити
нажартуватися
нажарювати
нажати
нажахатися
нажвакатися
нажебрати
нажекати
нажертися
нажива
наживати
наживатися
наживити
наживний
наживо
нажилювати
нажин
нажинати
нажиратися
нажити
нажитний
назавжди
назавлеги
назавміру
назавтра
назавтре
назавше
назад
назаді
назапасити
назаранці
назаріз
назауміру
назбивати
назбігатися 2
назбірати
назбіратися
назва
названий
назвати
назвище I
назвище II
назволікати
назворот
назгад
назганяти
наздавати
наздатний
наздиб
наздив
наздирати
наздобувати
наздовж
наздогад
наздоганяти
наздогін
наздогнати
наздогонити
наздоптати
наздоптувати
наздоровкатися
наздріти
наздрітися
називати
називатися
назимий
назимковатиця
назимок
назирати
назирити
назирком
назирнути
назирцем
назичати
назілки
назімий
назімкуватиця
назімок
наз'їздитися 2
Гостя́к, -ка́, м. Волъ, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Ном. № 4062. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі. ЗОЮР. І. 246.
Листови́й II, -а́, -е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта. Н. Вол. у.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый. ЗЮЗО. II. 452.
Накарпа́с, -су, м. Потасовка. Пішли кулачні накарпаси, в виски і в зуби стусани. Котл. Ен. V. 70. Дали рутульцям накарпас. Котл. Ен. V. 52.
Плід, пло́ду, м. Плодъ; потомство. К. ХП. 71. Чий корінь, того й плід. Мнж. Ні роду, ні плоду не мав старий. Св. Л. 307. Гей, гей, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина!... Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький? Г.-Арт. (О. 1861, III. 9). Хиба скажеш: з Рима родом, або з пугача дід мій плодом. КС. 1882. X. 23. А дід поросятко продав у чуже село. Каже: на плід. Г. Барв. 359.
Притягати, -га́ю, -єш, сов. в. притягти, -гну, -неш, гл. 1) Притягивать, притянуть. Земля притягає до себе усе, як магніт. Ком. І. 56. 2) Притаскивать, притащить. І знов собака притяг кістку в хату. Харьк. Я й сама (дров) притягну. Рудч. Ск. II. 51. 3) Притягивать, притянуть, привязывая. Узяв, обмотав його, притяг добре до воза. Рудч. Ск. І. 17. 4) Только сов. в. Прійти, притащиться. Притяг Остап у гайок. Рудч. Ск. І. 63.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.
Тилинка, -ки, ж. Родъ открытой свирѣли изъ бузины или вербы, безъ боковыхъ отверстій. Вх. Зн. 69.
Чорноокий, -а, -е. Черноглазый. Левиц. І. 460.
Нас спонсорують: