Бутлявий, -а, -е. Пустой, выгнившій въ срединѣ. Бутлява вже верба.
Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати.
Гри́вочка, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Заню́хати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Занюхає ковбасу в борщі.
Кваша, -ші, ж.
1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш.
2) Переносно: плакса. Ум. квашка.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Цвітень, -тня, м. = квітень.