Галівник, -ка, м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Cм. галювати 1.
Гра́бати, -баю, -єш, гл. 1) Гресть. Грабати сіно. 2) Разгребать. На те курка грабає, щоби що виграбала.
Драглі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють.
Кебетливий, -а, -е. Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина.
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла.
Понаучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. = понавчатися. Потім понаучувались вони усяку пашню сіяти.
Потовкучий, -а, -е. Хлопотливый, суетливый.
Прилюбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прилюби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він... і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу.
Спокійно нар. Спокойно. Ум. спокійненько, спокійне́сенько. Він спокійненько собі й каже.