Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надторчити
надточити
надточувати
надтяти
надубити
надуваний
надувати
надуватися
надудкуватий
надуживання
надуживати
надужиток
надукола
надулісся
надумати
надуматися
надурити
надуріти
надусатися
надути
надушити
надушувати
надха
надхмарний
надхнений
надхнення
надхнути
надходити 1
надходити 2
надціджувати
надцюкати
надчалистий
надчухрати
надшивати
надягання
надягати
надякуватися 1
надякуватися 2
наємець
нажабитися
нажалкуватися
нажарити
нажартуватися
нажарювати
нажати
нажахатися
нажвакатися
нажебрати
нажекати
нажертися
нажива
наживати
наживатися
наживити
наживний
наживо
нажилювати
нажин
нажинати
нажиратися
нажити
нажитний
назавжди
назавлеги
назавміру
назавтра
назавтре
назавше
назад
назаді
назапасити
назаранці
назаріз
назауміру
назбивати
назбігатися 2
назбірати
назбіратися
назва
названий
назвати
назвище I
назвище II
назволікати
назворот
назгад
назганяти
наздавати
наздатний
наздиб
наздив
наздирати
наздобувати
наздовж
наздогад
наздоганяти
наздогін
наздогнати
наздогонити
наздоптати
наздоптувати
наздоровкатися
наздріти
наздрітися
називати
називатися
назимий
назимковатиця
назимок
назирати
назирити
назирком
назирнути
назирцем
назичати
назілки
назімий
назімкуватиця
назімок
наз'їздитися 2
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ. Конст. у.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Зарі́затися, -жуся, -жешся, гл. Зарѣзаться. Вийшов я з ножем в халяві з броварського лісу, щоб зарізаться. Шевч. 420.
Мішка́нець и пр. = мешканець и пр.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Проїдати, -да́ю, -єш, сов. в. проїсти, -їм, -їси, гл. 1) Проѣдать, проѣсть, издержать на пищу. Протратив там маєток свій.... Як ж проїв усе, настала голоднеча велика в землі тій. Єв. Л. XV. 13, 14. 2) Проѣдать, проѣсть, прогрызть дыру. Проїв дірку у бичка, з середини все виїв. Рудч. Ск. II. 7. Протирать, протереть. Сирая сириця до жовтої кости тіло козацьке проїдала. АД. І. 94. 3) Только сов. в. Заѣсть, загрызть кого преслѣдованіями. Там старша невістка проїла менчу: доти їла, поки таки свекор ту бідну вигнав. Пирят. у.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. Ном. № 4839. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Конст. у. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное. Зміев. у.
Темнолугий, -а, -е. Съ темными лугами. Найлюбіще мені впало серед земель темнолугих. К. Псал. 30.
Упудитись, -джуся, -дишся, гл. Умочиться.
Чиншовик, -ка, м. Платящій чиншъ, состоящій на чиншевомъ положеніи.
Нас спонсорують: