Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надторчити
надточити
надточувати
надтяти
надубити
надуваний
надувати
надуватися
надудкуватий
надуживання
надуживати
надужиток
надукола
надулісся
надумати
надуматися
надурити
надуріти
надусатися
надути
надушити
надушувати
надха
надхмарний
надхнений
надхнення
надхнути
надходити 1
надходити 2
надціджувати
надцюкати
надчалистий
надчухрати
надшивати
надягання
надягати
надякуватися 1
надякуватися 2
наємець
нажабитися
нажалкуватися
нажарити
нажартуватися
нажарювати
нажати
нажахатися
нажвакатися
нажебрати
нажекати
нажертися
нажива
наживати
наживатися
наживити
наживний
наживо
нажилювати
нажин
нажинати
нажиратися
нажити
нажитний
назавжди
назавлеги
назавміру
назавтра
назавтре
назавше
назад
назаді
назапасити
назаранці
назаріз
назауміру
назбивати
назбігатися 2
назбірати
назбіратися
назва
названий
назвати
назвище I
назвище II
назволікати
назворот
назгад
назганяти
наздавати
наздатний
наздиб
наздив
наздирати
наздобувати
наздовж
наздогад
наздоганяти
наздогін
наздогнати
наздогонити
наздоптати
наздоптувати
наздоровкатися
наздріти
наздрітися
називати
називатися
назимий
назимковатиця
назимок
назирати
назирити
назирком
назирнути
назирцем
назичати
назілки
назімий
назімкуватиця
назімок
наз'їздитися 2
Вивести, -ся. Cм. виводити, -ся.
Круховий, -а, -е. . крухова сіль Каменная соль. Вх. Лем. 429.
Лускане́ць, -нця́, м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Вх. Зн. 34. Cм. лущик.
Набрита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Нахвататься, набраться. Набритавсь довгів. Мнж. 186.
Околот, -ту, м. 1) Снопъ соломы; снопъ обмолоченный не развязаннымъ. Грин. III. 526. О. 1862. IV. 85. Є у тебе околот на току? Рудч. Ск. І. 168. молотити в околот. Молотить не развязывая снопа. 2) Семь-восемь сноповъ околоту 1, связанныхъ вмѣстѣ. Вх. Зн. 43. Ум. околотець.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл. 1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Чуб. V. 391. Із його сала свічі посукала. Чуб. V. 1072.
Сморчок, -чка, м. = сморж. ЗЮЗО. І. 128.
Споминка, -ки, ж. Воспоминаніе. Ном. № 13091. Споминка про всесвітній потоп. К. Іов. 49. І радісний випадок принесе важку споминку. Мир. Пов. 1, 138.
Нас спонсорують: