Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незгода
незгодина
незгодливий
незгодний
незгодно
незгодонька
незграба
незграбний
незграбність
незграбно
нездатність
нездвижений
нездібний
нездібність
незділивий
нездоліти
нездольний
нездольність
нездолящий
нездоровкуватий
нездоров'я
нездужати
нездужатися
незистино
незичливий
незичливість
незичливо
незлагідний
незлагодний
незлагока
незлічений
незліченне
незлічено
незлобливий
незлобливість
незлобливо
незлостивий
незлостивість
незлостиво
незлюбити
незмагати
незмилитися
незмир
незмислений
незмінний
незмінно
незмірений
незміренне
незмірено
незмірно
незмовлений
незмовлено
незмога
незнавидіти
незнай
незнайко
незнайомець
незнайомий
незнайомість
незнакомито
незнарошно
незначний
незначність
незносний
незобутий
незодягнутий
незрахований
незримий
незримо
незрозумілий
незрозумілість
незрозуміло
незручний
незручність
незручно
незрячий
незугарний
незчисленний
незчисленно
незчутися
неїднаковий
неїднаковість
неїднаково
неїзджалий
ней
нейминуй
неймовіра
неймовірний
неймовірність
неймовірно
неймовірство
некваря
неке
некладений
неклан
неклеба
неклен
неколи
некрут
некрутка
некрутство
некрутський
некрутчина
некукібниця
нелагода
нелад
неладен
неладно
неласка
нелинь
нелівний
неліпашка
нелітка
нелюб
нелюбий
нелюбов
нелюбонько
нелюбочко
нелюд
нелюда
Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Ґезу́нд, -ду, м. Здоровье. Трудно працювати? як ґезунду чорт-ма. Бердич. у. Як у чоловіка нема ґезунда, то він і клочча не варт хунта, тоді його в гармату та й стріляй за хату. Ном. №8130.
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Иний, -а, -е. = инший. Мав хтось иний родитися, та кури запіли. Посл.
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Неможливий, -а, -е. Невозможный. Не буде неможливе у Бот всяке слово. Єв. Л. І. 37.
Помагати, -га́ю, -єш, сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.
Пообуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ).  
Розглядати, -да́ю, -єш, сов. в. розглядіти, -джу, -диш, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Еней з ягою розглядали всі дива там, які були. Котл. Ен.
Нас спонсорують: