Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незгода
незгодина
незгодливий
незгодний
незгодно
незгодонька
незграба
незграбний
незграбність
незграбно
нездатність
нездвижений
нездібний
нездібність
незділивий
нездоліти
нездольний
нездольність
нездолящий
нездоровкуватий
нездоров'я
нездужати
нездужатися
незистино
незичливий
незичливість
незичливо
незлагідний
незлагодний
незлагока
незлічений
незліченне
незлічено
незлобливий
незлобливість
незлобливо
незлостивий
незлостивість
незлостиво
незлюбити
незмагати
незмилитися
незмир
незмислений
незмінний
незмінно
незмірений
незміренне
незмірено
незмірно
незмовлений
незмовлено
незмога
незнавидіти
незнай
незнайко
незнайомець
незнайомий
незнайомість
незнакомито
незнарошно
незначний
незначність
незносний
незобутий
незодягнутий
незрахований
незримий
незримо
незрозумілий
незрозумілість
незрозуміло
незручний
незручність
незручно
незрячий
незугарний
незчисленний
незчисленно
незчутися
неїднаковий
неїднаковість
неїднаково
неїзджалий
ней
нейминуй
неймовіра
неймовірний
неймовірність
неймовірно
неймовірство
некваря
неке
некладений
неклан
неклеба
неклен
неколи
некрут
некрутка
некрутство
некрутський
некрутчина
некукібниця
нелагода
нелад
неладен
неладно
неласка
нелинь
нелівний
неліпашка
нелітка
нелюб
нелюбий
нелюбов
нелюбонько
нелюбочко
нелюд
нелюда
Балаґувати, -ґую, -єш, гл. Жить въ праздности. Вх. Уг. 226.
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Лощовина, -ни, ж. Лощина.
Мицькови́на, -ни, ж. Сукно изъ шерсти молодыхъ овецъ. З мицьковини як би пошив опанчу, то носив би. Камен. у.
Наклинцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Набить колышками (стѣну).
Обніж, -жі, ж. = обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи. МВ. (О. 1862. І. 72).
Очепити, -ся. Cм. очепляти, -ся.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Смородливість, -вости, ж. Смрадность.
Нас спонсорують: