Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незгода
незгодина
незгодливий
незгодний
незгодно
незгодонька
незграба
незграбний
незграбність
незграбно
нездатність
нездвижений
нездібний
нездібність
незділивий
нездоліти
нездольний
нездольність
нездолящий
нездоровкуватий
нездоров'я
нездужати
нездужатися
незистино
незичливий
незичливість
незичливо
незлагідний
незлагодний
незлагока
незлічений
незліченне
незлічено
незлобливий
незлобливість
незлобливо
незлостивий
незлостивість
незлостиво
незлюбити
незмагати
незмилитися
незмир
незмислений
незмінний
незмінно
незмірений
незміренне
незмірено
незмірно
незмовлений
незмовлено
незмога
незнавидіти
незнай
незнайко
незнайомець
незнайомий
незнайомість
незнакомито
незнарошно
незначний
незначність
незносний
незобутий
незодягнутий
незрахований
незримий
незримо
незрозумілий
незрозумілість
незрозуміло
незручний
незручність
незручно
незрячий
незугарний
незчисленний
незчисленно
незчутися
неїднаковий
неїднаковість
неїднаково
неїзджалий
ней
нейминуй
неймовіра
неймовірний
неймовірність
неймовірно
неймовірство
некваря
неке
некладений
неклан
неклеба
неклен
неколи
некрут
некрутка
некрутство
некрутський
некрутчина
некукібниця
нелагода
нелад
неладен
неладно
неласка
нелинь
нелівний
неліпашка
нелітка
нелюб
нелюбий
нелюбов
нелюбонько
нелюбочко
нелюд
нелюда
Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. І. 180.
Змагатися, -га́юся, -єшся, гл. Спорить. Чуб. III. 221. Не в правді братік кохався, що за сестрицю змагався. Мет. 194. Ой добре, добре чуже дитя бить, що ні свариться, ні змагається. Чуб. V. 700. Змагались тоді між собою. Єв. І. І. 52. Змагається з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей. МВ. ІІ. 152.
Зроб, зро́бу, м. 1) Совершеніе, исполненіе работы. довести до зро́бу. Исполнить, сдѣлать. Тоді аж зароблять вони велик спасибі, як доведуть до зробу, до пуття тую роботу. Васильк. у. прийнятися до зро́бу. Приняться за дѣло, за исполненіе работы. Як приймуться до зробу, у той час оддамо гроші. Васильк. у.
Лаверджет, -та, м. = левержет. Харьк.  
Позлазити, -зимо, -зите, гл. 1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Левиц. І. 90. Брати позлазили з дуба. Драг. 340. 2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм. Драг. 340.
Прихідцями нар. Урывками.
Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках. Св. Л. 303.
Простацтво, -ва, с. 1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Камен. у. 2) соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. Чуб. В розбійницьких наметах тихо й мирно. К. Іов. 25.
Сповчити, -вчу, -чиш, гл. Сдѣлать, смастерить (съ трудомъ). Хату повчу та й не сповчу й досі. Вас. 208. Плахту наймичці яку сповчить. Вас. 208.
Нас спонсорують: