Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Візничий, -чого, м. = візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати.
Ґаджа́ла, -ли, ж. 1) Лодыжка. 2) Зберу тя по ґаджалах. Ударю тебя по ногамъ.
Доко́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. доколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Докалываться, доколоться.
Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. Прозьба панська рівно з наказом ходить. 2) Водяная болѣзнь у овецъ.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Пообвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Скипень, -пня, м. Сильный холодъ зимою при тихой погодѣ.
Степка, -ки, ж. Рубленный амбаръ съ печкою, замѣняющій погребъ.
Умислити Cм. умишляти.