Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недоливок
недолимок
недолік
недолітній
недоліток
недоломок
недолуга
недолугий
недолужність
недолужно
недолюд
недолюдок
недоля
недоляшок
недомисел
недомірок
недомова
недомовляй
недомока
недонос
недоносок
недоношениця
недопал
недопанок
недопивок
недопиток
недопічка
недоречний
недорід
недорідний
недоріка
недорікий
недорісток
недорозум
недорослий
недоросток
недорубок
недосвід
недосвідомий
недосвідчений
недосвідченість
недосвіт
недосить
недосіл
недоспів
недоспіл
недосталь
недостаток
недостача
недоступ
недотепа
недотепний
недотепність
недотепно
недотика
недотиркливий
недоторканий
недоуздок
недоук
недоум
недоумкуватий
недоумок
недохід
не-до-чмиги
недочувати
недошкулкий
не-до-шмиги
недруг
недряпуха
недуга
недугий
недугування
недугувати
недужий
недякуваний
неж
нежалісливий
нежар
неже
нежерь
неживий
нежид
нежир
нежит
нежить
нежонатий
нежурбливий
нежурливий
незабавки
незабарний
незабаром
незаборонний
незаборонно
незабудь
незабутий
незабутний
незавадний
незавважливо
незавважно
незагнузданий
незаздрий
незанузданий
незбіраний
незбожний
незбожність
незбожно
незборонно
незбутний
незвага
незважати
незважений
незвиклий
незвитяжний
незвичайний
незвичайність
незвичайно
незвичний
незвісно
незгірш
незгірший
Гнетючка, -ки, ж. = гнетуха. Черниг.
Гостівни́к, -ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. Шевч. 378. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. К. Псал. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. 98. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Левиц. Пов. 373. Це ще з давніх давен у нас повелося. Харьк. г.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Ном. № 9883. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Шевч. 27. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька. Чуб. V. 687.
Найупере́д, найупереді́, нар. Прежде всего. Ще нікого не примітила, а його найупереді. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Поперечуватися, -чуюся, -єшся, гл. Перекрещиваться. Полотно є уткане з двох рядів ниток, які потренуються, а то з подовжних, що творять основу і поперечних: тканя. Шух. І. 154.
Хвилозоп, -па, хвилозоф, -фа, м. = филозоф. Один хвилозоф, чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230.
Нас спонсорують: