Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недоливок
недолимок
недолік
недолітній
недоліток
недоломок
недолуга
недолугий
недолужність
недолужно
недолюд
недолюдок
недоля
недоляшок
недомисел
недомірок
недомова
недомовляй
недомока
недонос
недоносок
недоношениця
недопал
недопанок
недопивок
недопиток
недопічка
недоречний
недорід
недорідний
недоріка
недорікий
недорісток
недорозум
недорослий
недоросток
недорубок
недосвід
недосвідомий
недосвідчений
недосвідченість
недосвіт
недосить
недосіл
недоспів
недоспіл
недосталь
недостаток
недостача
недоступ
недотепа
недотепний
недотепність
недотепно
недотика
недотиркливий
недоторканий
недоуздок
недоук
недоум
недоумкуватий
недоумок
недохід
не-до-чмиги
недочувати
недошкулкий
не-до-шмиги
недруг
недряпуха
недуга
недугий
недугування
недугувати
недужий
недякуваний
неж
нежалісливий
нежар
неже
нежерь
неживий
нежид
нежир
нежит
нежить
нежонатий
нежурбливий
нежурливий
незабавки
незабарний
незабаром
незаборонний
незаборонно
незабудь
незабутий
незабутний
незавадний
незавважливо
незавважно
незагнузданий
незаздрий
незанузданий
незбіраний
незбожний
незбожність
незбожно
незборонно
незбутний
незвага
незважати
незважений
незвиклий
незвитяжний
незвичайний
незвичайність
незвичайно
незвичний
незвісно
незгірш
незгірший
Деше́вшати, -шаю, -єш, гл. Становиться дешевле. Харьк. Коні дешевшають, не поведу свого на ярмарок. Черниг. у.
Майстрова́ II, -вої, ж. Мастерская. Оддаймо його у слюсарі в майстрову, — нехай лишень того хліба спитає. Васильк. у.
О́дуд, -да, м. Птица удодъ, upupa. Вх. Пч. II. 15.
Правитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його. Харьк. 2) Возиться, хлопотать. Екат. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... Мир. ХРВ. 342. А ми ще не лягали, все правилися. Лебед. у. 3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту. Н. Вол. у. 4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься. Грин. II. 112. 5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш. Новомоск. у. 6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила. Вх. Зн. 54.
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає. Ном. № 12271.
Стрепенути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. І шкурою сірий бугай стрепенув. Шевч. Вони пили, полинули, крилечками стрепенули. Чуб. V. 58. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 103. Мене пан за ухо стрепенув. Г. Барв. 56. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула. Мкр. Г. 56.
Телепень, -пня, м. 1) То, что болтается, мотается. Шейк. 2) Колокольный языкъ. Драг. 167. Ном. № 10915. Мнж. 173.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Ухиляти, -ляю, -єш, сов. в. ухили́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Наклонять, наклонить. 2) Отклонять, отклонить. 3) Пріотворять, пріотворить. Скоро Дороги двері вхилив, зараз Стефан в серце стрілив. Лукаш. 115. Єдні двері вже утворив, а другії лиш ухилив. Гол. I. 154.
Щедрість, -рости, ж. Щедрость. Желех.
Нас спонсорують: