Відпроваджувати, -джую, -єш, сов. в. відпровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. 2) Проводить, провести. Нам пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник одпровадить, нового году діждать легенько.
Долега́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Донимать, досаждать. Cм. долітати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сана.
Красіти, -сію, -єш, гл. Красоваться. Ой там на горі, на красі, красіє кукіль у овсі.
Нане́забудь нар. Ha память.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало.
2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите.
3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім.
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?)
Поминати I, -наю, -єш, сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл.
1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув.
2) Поминать, помянуть (усопшаго). Хреста ніхто не поставить і не пом'яне.
Понаближатися, -жаємося, -єтеся, гл. Приблизиться (во множествѣ).
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю.