Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Дій ті корови, що од батька нагнала.
Доста́тній, -я, -є. Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Достатня одежа. 2) Обильный. Достатня паша.
Зави́сливий, -а, -е. = завидливий. Зависливі очі. Зависливі багатирі.
Зірни́ця, -ці, ж. Звѣзда. В мене батенько — ясний місяць, в мене матінка — ясне сонячко, в мене сестриця — ясна зірниця. Ой ішов я до дівчини, як зійшла зірниця. аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались (отъ удара). 2) Молодыя деревца, выросшія изъ сѣмянъ. Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зірниці в аршин. Ум. зірни́чка. Ясна зірничка барз ясно світила.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника.
Послухати, -ха́ю, -єш, сов. в. послухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушаться, послушаться. Ми в добрих людей віку доживемо, будемо їх послухати, щоб і їм було добре від нас. Козак дівку підмовляє: «Їдь із нами, дівча, з нами, з молодими козаками». А дівчина послухала, з козаками поїхала.
2) Только сов. в. Послушать. Послухавши псалтиря, що дяк усе читав, Наум сів біля своєї старої.
Скасуватися, -суюся, -єшся, гл. Быть отмѣненнымъ, уничтожиться. Відтоді зараз і панщина скасувалась.
Сплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разграбить, разорить.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. 2) Варить (о желудкѣ). 3) = цькува́ти.