Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наскарблятися
наскидати
наскитатися
наскінчу
наскіпати
наскіпатися
наскладати
насклесь
наскликати
наскось
наскочити
наскрадати
наскрипіти
наскрізь
наскрізьний
наскубати
наскубатися
наскуповувати
наскучати
наслати
наслатися
наслинити
наслинювати
насліддя
наслідній
наслідок
наслідство
наслідування
наслідувати
наслідувач
наслухати
наслухати 2
наслухатися
насмажити
насмажувати
насмалити
насмальцьовувати
насмердіти
насмикати
насмикувати
насмілитися
насміти
насмітити
насміх
насміхання
насміхати
насміхатися
насмічувати
насмішити
насмішка
насмішко
насмішкуватий
насмішкувато
насмішок
насміяти
насміятися
насмоктатися
насмоктуватися
насмолити
насмолювати
наснувати
насолити
насолоджувати
насолодити
насолювати
насонник
насоруга
наспа
наспак
наспівати
наспіватися
наспід
наспіл
наспінути
насподі
наспорити
наспорожняти
наспоряти
наспотикатися
наспотич
наспочиватися
насправляти
нассятися
наставати
наставити
наставляти
наставляти 2
наставлятися
наставний
наставник
наставниця
насталити
насталювання
насталювати
настання
настановити
настановляти
настановлятися
настарчати
настати
настачати
настачитися
настеж
настелити
настелювати
настерігати
настерти
настигати
настил
настилати
настилування
настинати
настирати
настиратися
настиритися
настирливий
настирний
настирюватися
настіж
настільник
Ара́нда, -ди, ж. и пр. Cм. оранда и пр.
Бренькотіти, -кочу, -тиш, гл. = бринькотіти. Веретено бренькотіло. ЕЗ. V. 38.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность. Камен. у.
Осяти, -ся́ю, -єш, гл. Осіять. Тут разом як осяє їх блискавка, як хрясне грім, мов небо на них упало. Кв.
Пагін, -гону, м. Побѣгъ, ростокъ, отпрыскъ. Ум. пагонець, пагінчик. Од доброго коріня добрий і пагонець одійде. Ном.
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Скаменити, -ню, -ниш, гл. = скамянити. І очима-гадюками доню скаменила. К. МБ. III. 252.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Утокмитися, -млюся, -мишся, гл. Устроиться, пристроиться. Утокмився з двома парами на пастьбу. Волч. у.  
Нас спонсорують: