Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наскарблятися
наскидати
наскитатися
наскінчу
наскіпати
наскіпатися
наскладати
насклесь
наскликати
наскось
наскочити
наскрадати
наскрипіти
наскрізь
наскрізьний
наскубати
наскубатися
наскуповувати
наскучати
наслати
наслатися
наслинити
наслинювати
насліддя
наслідній
наслідок
наслідство
наслідування
наслідувати
наслідувач
наслухати
наслухати 2
наслухатися
насмажити
насмажувати
насмалити
насмальцьовувати
насмердіти
насмикати
насмикувати
насмілитися
насміти
насмітити
насміх
насміхання
насміхати
насміхатися
насмічувати
насмішити
насмішка
насмішко
насмішкуватий
насмішкувато
насмішок
насміяти
насміятися
насмоктатися
насмоктуватися
насмолити
насмолювати
наснувати
насолити
насолоджувати
насолодити
насолювати
насонник
насоруга
наспа
наспак
наспівати
наспіватися
наспід
наспіл
наспінути
насподі
наспорити
наспорожняти
наспоряти
наспотикатися
наспотич
наспочиватися
насправляти
нассятися
наставати
наставити
наставляти
наставляти 2
наставлятися
наставний
наставник
наставниця
насталити
насталювання
насталювати
настання
настановити
настановляти
настановлятися
настарчати
настати
настачати
настачитися
настеж
настелити
настелювати
настерігати
настерти
настигати
настил
настилати
настилування
настинати
настирати
настиратися
настиритися
настирливий
настирний
настирюватися
настіж
настільник
Ага́кання, -ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Греча́ник, -ка, м. 1) Родъ хлѣба изъ гречневой муки. Чуб. VII. 445. Сим. 15. Невістки напекли гречаників. Рудч. Ск. II. 101. 2) Въ загадкѣ: человѣкъ. Ном. ст. 294, № 122. 3) Названіе пѣсни. Почали співати «Гриця» потім «Бурлаку», «Чоботи» і «Гречаники». Левиц. І. 349.
Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?» Ном. № 497.
Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заме́ст́и, -мету́, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. Ном. № 9587. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Шевч. 479. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму! Н. Вол. у.
Напаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. напасти, -су́, -се́ш, гл. Пасти досыта, напасти (скотъ). Сьогодня добре напасла корову. напасти о́чі. Вдоволь насмотрѣться. Не напасу своїх очей, на їх глядячи. Г. Барв. 294. (Пливучи) в-останнє рідними лугами й берегами, дід очі приязні пасе й не напасе. К. Дз. 155.
Невзгодина, -ни, ж. Невзгода. От же й пройшли-ізійшли злиї невзгодини. Слово это находится въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», напечатанной впервые Срезневскимъ (Запорожск. Стар., ч. І. 86).
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный. Нѣж. у.
Углитнути, -ну, -неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу. Славяносерб. у.
Нас спонсорують: