Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наскарблятися
наскидати
наскитатися
наскінчу
наскіпати
наскіпатися
наскладати
насклесь
наскликати
наскось
наскочити
наскрадати
наскрипіти
наскрізь
наскрізьний
наскубати
наскубатися
наскуповувати
наскучати
наслати
наслатися
наслинити
наслинювати
насліддя
наслідній
наслідок
наслідство
наслідування
наслідувати
наслідувач
наслухати
наслухати 2
наслухатися
насмажити
насмажувати
насмалити
насмальцьовувати
насмердіти
насмикати
насмикувати
насмілитися
насміти
насмітити
насміх
насміхання
насміхати
насміхатися
насмічувати
насмішити
насмішка
насмішко
насмішкуватий
насмішкувато
насмішок
насміяти
насміятися
насмоктатися
насмоктуватися
насмолити
насмолювати
наснувати
насолити
насолоджувати
насолодити
насолювати
насонник
насоруга
наспа
наспак
наспівати
наспіватися
наспід
наспіл
наспінути
насподі
наспорити
наспорожняти
наспоряти
наспотикатися
наспотич
наспочиватися
насправляти
нассятися
наставати
наставити
наставляти
наставляти 2
наставлятися
наставний
наставник
наставниця
насталити
насталювання
насталювати
настання
настановити
настановляти
настановлятися
настарчати
настати
настачати
настачитися
настеж
настелити
настелювати
настерігати
настерти
настигати
настил
настилати
настилування
настинати
настирати
настиратися
настиритися
настирливий
настирний
настирюватися
настіж
настільник
Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Посл. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. Чуб. ІІІ. 140. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» МВ. ІІ. 22. 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
Кабацький, -а, -е. Кабацкій. Була і вишнівка, і тернівка й дулівка, було й пиво кабацьке, так дешевеньке. Кв. II. 184.
Лу́жити, -жу, -жиш, гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки. Могил. у.
Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Пустопаш нар. Безъ пастуха. Камен. у. Ходять коні пустопаш. Камен. у. Тоді вони коней пустопаш попускали. АД. І. 118. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш. Св. Л. 63.
Рій, роя, м. Рой. Не гуди, рою, понад головою. Мет. 169. Сідайте, щоб рої роїлись і старости садились. Ном. № 11862. За думою дума роєм вилітає. Шевч. 230. Ум. ройо́к, роєчок. Та осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97.
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.
Свідчиця, -ці, ж. = свідка. Закр.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ. Желех. 2) = штундарь.
Нас спонсорують: