Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невпокійно
невпомку
невправка
неврікливий
неврод
неврожай
невронений
неврочливий
невсидючий
невсипущий
невстаха
невстид
невстидливий
невстидливість
невстрійливий
невструйливий
невтеклий
невтерпучий
невтомливий
невтомний
невтомно
невук
невчас
невчасний
невчасно
невчений
негадано
негадки
негайний
негайно
негамузний
негаразд
негарний
негарно
негіда
негідний
негідник
негідність
негідь
неглядка
негнівливий
неговіркий
негода
негодиця
негодка
негодня
негодонька
негодяй
негодяний
негодящий
негоже
негожий
негоїстий
негр
негрунтовий
негувати
неґречний
неґречність
неґречно
неґура
недава
недавній
недавно
недалекий
недалеко
недаленний
недаром
недбайливий
недбайливість
недбайливо
недбайлиця
недбалий
недбалиця
недбалість
недбало
недбальниця
недбальство
недбання
недбаха
недвига
недзька!
недивний
недійшлий
неділенька
неділешній
неділонька
недільний
неділя
недішлий
неднаковий
недобачати
недобачити
недобачливий
недобачливість
недобиток
недобір
недобре
недобрий
недовгий
недовго
недовершений
недоверший
недовідомий
недовіркуватий
недовірок
недовольність
недовчений
недогарок
недогін
недогляд
недогода
недогодний
недогодно
недогризок
недозір
недоїдок
недокурок
недоладній
не-до-ладу
недоленька
Греци́ло, -ла, с. Квасцы. Шух. І. 254. Cм. Галун.
Гро́т, -та, м. То же, что и кіш въ мельницѣ (Cм. кіш 4)? А млинарь завела з тей новей млиниці: «насип там, дівчатко, до грота пшениці». Гол. ІІІ. 252.
Закро́влений, -а, -е. Окровавленный. Була дуже закровлена — ввесь вид у неї був у крові. Новомоск. у.
Кальник, -ка, м. Хлѣбная лепешка. Желех. и Лунов. у.  
Користувати, -тую, -єш и користуватися, -туюся, -єшся (в чого), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. О. 1862. IV. 108. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла. К. Гр. Кв. XXIX.
Ма́йва, -ви, ж. Флагъ. Волынь. Слов. Д. Эварн.
Опійство, -ва, с. Пьянство. Не було опійства, бійки, лайки. О. 1861. VII. 4.
Столувати, -лую, -єш, гл.стіл — з ким. Ѣсть съ кѣмъ за однимъ столомъ. Ти зо мною, негарною, ти стіл столуєш, а з чужою, хорошою, ти ніч ночуєш. Грин. ІІІ. 344.
Турувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Соображать, думать. Уман. у. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую. Подольск. г. 2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться. Черк. у.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.
Нас спонсорують: