Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку?
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав.
Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Курман, -на, м. = курмей.
Пошкварити, -рю, -риш, гл.
1) Пожарить нѣкоторое время.
2) Изжарить (во множествѣ).
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
Стаєнний, -а, -е. Конюшенный. Коні стаєнні.
Шлярка, -ки, ж. Оборка. ;