Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого — гнідого старого. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Cм. Чура. Ум. Джу́ронька.
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Рябуха, -хи, ж. Пестрый предметъ. Махорка рябуха. Курка рябуха. Ум. рябушка, рябушечка. В мене сучка-рябушечка. Малії собі курочку-рябушечку.
Світцян, -ну, м. Раст. Myosotis.
Сполитися, -лю́ся, -лишся, гл. = сполятися. Ми з ним не сполимось.
Студений, -а, -е. Холодный, студеный. Налетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду. Ум. студене́нький. Вітер студененький.