Витришкати, -каю, -єш, гл.
1) Выпроводить, прогнать. Сьогодня насилу витришкала його, — поїхав до бджіл, а то все дома сидить.
2) Попусту растратить. Поїхав на ярмарок, нічого не купив, а всі гроші витришкав.
Ґіб, -ба, м. пт. сорокопутъ, Lanius.
Догодо́вувати, -вую, -єш, сов. в. догодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Докармливать, докормить. Догодуй бжолу до Івана (19 апр.), то вона наряде тебе як пана. 2) Довоспитывать, довоспитать. А мене пан взяв догодувати. Я виросла, викохалась у білих палатах.
Запані́лий, -а, -е. 1) Усвоившій барскія привычки. 2) Загордившійся.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. 3) — жаб'я. Головастикъ.
Моцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. = mоцуватися.
Ошанути, -ну, -не́ш, гл. Охватить. Такий нас ошанув страх, що не знаю.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень.
Укоїтися, укоюся, -їшся, гл.
1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася.
2) (О дѣт.) Умочиться.
Щикавиця, -ці, ж. Родъ растенія.