Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Аж гульк! зіма впала. Аж гульк — і в город причвалав. А та собака між жидівське військо — гульк.
Зруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Разрушить, разорить. Зруйнували Запорожжя. Не зостанеться тут камінь на каміні, щоб не зруйновано. Зруйновано життя моє на світі. 2) Разорить (о потерѣ имущества).
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло.
Поворушити, -шу́, -шиш, гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть.
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує.
Прясниця, -ці, ж. 1) = кружівка. 2) = пряслиця.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука.