Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти.
Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Ум. Ди́мка.
Зли́годні, -нів, м. мн. Невзгоды, бѣдствія. Всі злигодні на мене обернулись. Хай йому злигодні!
Зотривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. За ворітьми я ще довгенько зостривала.
Непідлеглий, -а, -е. Независимый. Непідлегла воля духа.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами.
Позгадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (многихъ, о многомъ). Боже, яке давне ми сьогодні позгадували.
Позмагатися, -га́юся, -єшся, гл. Поспорить, поссориться. За що позмагались? — За масляні вишкварки.
Поростоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростопи́ти, но во множествѣ.
Учетверзі нар. Вчетверомъ.