Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нестеменно
нестемки
нестемнісінько
нестепний
нестерпучий
нестерпучо
нести
нестидник
нестися
нестотнісінько
нестотно
нестравний
нестравність
нестула
нестям
нестяма
нестямитися
нестямка
нестямний
нестямно
несудний
несущий
несхвалитися
несходимо
неталан
нетварь
нетерпій
нетерпляче
нетерплячий
нетерплячка
нетесаний
нетеч
нетеча
нетечина
нетіпанка
нетіпаха
неткаха
нетля
нетопа
нетра
нетружений
нетря
нетряний
нетьопуха
нетяга
нетязський
нетям
нетяма
нетямки
нетямний
нетямуха
нетямущий
неу...
неук
неукий
неуцтво
нех
нехай
нехар
нехаринець
нехарний
нехарність
нехарь
нехати
нехаяти
нехвалитний
нехворощ
нехибкий
нехибне
нехибний
нехіть
нехлюйство
нехлюя
нехотя
нехрещений
нехрист
нехта
нехтування
нехтувати
нехтяний
нехтянка
нехупавний
нехуткий
нехутко
нецвічений
нецнота
нецьки
нечай
нечевля
нечепура
нечепурний
нечепурно
нечесаний
нечесний
нечесність
нечесно
нечеть
нечистий
нечистість
нечисто
нечистота
нечисть
нечіпай-зілля
нечопити
нечоса
нечуй-вітер
нечулий
нечулість
нечупайда
нечупара
нечупарний
нечупарно
нечуственний
нечутний
нечутно
нешеретований
нешлюбний
нешпетний
нещадим
нещадимий
Анта́м, нар. Вонъ тамъ. Гол. III. 455.
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька. Мет. 297.
Засльоти́тися, -ти́ться, гл. безл. Наступить дождливой погодѣ. Уже засльотилось, не можна молотити. Н. Вол. у.
Набу́тний, -а, -е. Благопріобрѣтенный.
Натрудоватіти, -ватію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться шелудивымъ. Вх. Зн. 40. 2) Сдѣлаться въ лицѣ брюзглымъ и мѣднокраснаго цвѣта. Піяк натрудоватіє. Вх. Зн. 40.
Неосудливий, -а, -е. Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая! Мет. 122.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Полковниця, -ці, ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.
Праотець, -тця, м. Праотецъ. Гн. І. 10. паші праотці на тебе уповали. К. Псал. 50.
Темнота, -ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.
Нас спонсорують: