Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати.
Зріст, зро́сту, м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. 3) Проросшее зерно, снопы.
Львов'я́нка, -ки, ж. Львовянка, жительница Львова.
Обмацування, -ня, с. Ощупываніе.
Ократитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Оградиться? Ократилися собі, котом стали.
Орішина, -ни, ж. Орѣховое дерево. Ой ходила. Марусечка по леваді, та садила орішину у три ряди. Зеленая й орішина од сонечка ізов'яла.
Оружний, -а, -е. Вооруженный. Одбиваючи од нас ворогів наших, не з кого, як із нас же, вони оружний люд набірали.
Триніжок, -жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Чіпка пересів на другий триніжок.
Узлуватий, -а, -е. 1) = вузлуватий і.
2) = вузлуватий 2. Хоч мале, та вузлувате. Куций німець узлуватий.
Шпета, -ти, ж. Въ выраженіи: до шпети, не до шпети. Кстати, некстати. Що небудь таке зробить не до шпети, то зараз йому і прізвище приложать.