Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Кавний, -а, -е. = калний. Ой Олена прибілена, Василина кавна, а Маричка пишна чічка, бо то любка давна.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ).
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила.
Хорбури, -бур, мн. Презрит.: кости. Така суха корова, — самі хорбури лишились.
Ціновий, -а, -е. = циновий. Ціновим ґудзем застебнувся.
Цюпасом нар. По этапу.
