Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати
наброд
наброджувати
набродитися
наброїти
набростатися
наброститися
наброщуватися
набруднити
набрунитися
набруньковуватися
набрякати
набряклий
набрякнути
набрякти
набубніти
набубнявіти
набубоніти
набувати I
набувати II
набуватися I
набуватися II
набудовувати
набундючити
набундючитися
набурити
набуркувати
набути
набутний
набуток
набуття
набухати
набухатися
набухикатися
набучавіти
навабити
наваблювати
наважити
наважний
наважувати
наважуватися
навал
навалити
навалувати
навальний
навальність
навалювати
наваляти
навантажений
навантажити
навантажувати
наварити
наварювати
навбакир
навбач
навбитки
навбільшки
навверле
наввипередки
наввипинки
наввиринки
наввишки
навгадь
навглибшки
навгул
навдак
навдери
навдивовижу
навдиранці
навдогад
навдоколо
навдьори
навезти
навербувати
наверещати
наверзти
наверзтися
наверле
навернений
навернути
навертати
навертатися
навертіти
навертом
навершняк
навеселитися
навесом
навести
наветь
навзавод
навзаводах
навзаводи
навзаєм
навзаклад
навзаходи
навзбіч
навзвиш
навздогін
навздогінці
навзнак
навзнаки
навибивати
навибірати
навивати
навиворіт
навиглядіти
навидатися
навидирати
навидіти I
навидіти II
навидітися
навиднаці
навикати
навилок
навилядіти
навинути
навинутися
навиняний
навипередки
навис
Бляшаний, -а, -е. 1) Жестяной. 2) О крышѣ: желѣзный. Палати.... з бляшаною покрівлею. Мир. ХРВ. 103.
Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
Відмести Cм. відмітати.
Грудне́вий, -а, -е. Ноябрьскій.
Знесиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть. Знесилів я духом. Г. Барв. 411.
Попідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підхилити, но во множествѣ.
Сторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Сторговаться. Рудч. Ск. II. 147.
Хвастовитий, -а, -е. Хвастливый. Ну, та й хвастовитий парубок: і те в його гарне, і се в його гарне, і тільки сам він і гарний. Зміев. у.
Цюркотати, -кочу, -чеш и цюркотіти, -кочу, -тиш, гл. = дзюркотати. Дощ цюркотиш. Вх. Зн. 79.
Шкарідь, -ді, ж. Мерзость, гадость. Вх. Зн. 82.
Нас спонсорують: