Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати
наброд
наброджувати
набродитися
наброїти
набростатися
наброститися
наброщуватися
набруднити
набрунитися
набруньковуватися
набрякати
набряклий
набрякнути
набрякти
набубніти
набубнявіти
набубоніти
набувати I
набувати II
набуватися I
набуватися II
набудовувати
набундючити
набундючитися
набурити
набуркувати
набути
набутний
набуток
набуття
набухати
набухатися
набухикатися
набучавіти
навабити
наваблювати
наважити
наважний
наважувати
наважуватися
навал
навалити
навалувати
навальний
навальність
навалювати
наваляти
навантажений
навантажити
навантажувати
наварити
наварювати
навбакир
навбач
навбитки
навбільшки
навверле
наввипередки
наввипинки
наввиринки
наввишки
навгадь
навглибшки
навгул
навдак
навдери
навдивовижу
навдиранці
навдогад
навдоколо
навдьори
навезти
навербувати
наверещати
наверзти
наверзтися
наверле
навернений
навернути
навертати
навертатися
навертіти
навертом
навершняк
навеселитися
навесом
навести
наветь
навзавод
навзаводах
навзаводи
навзаєм
навзаклад
навзаходи
навзбіч
навзвиш
навздогін
навздогінці
навзнак
навзнаки
навибивати
навибірати
навивати
навиворіт
навиглядіти
навидатися
навидирати
навидіти I
навидіти II
навидітися
навиднаці
навикати
навилок
навилядіти
навинути
навинутися
навиняний
навипередки
навис
Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
Заздрува́ти, -ру́ю, -єш, гл.на. = заздростити. Чого бо ти заздруєш на мою худобу! Хиба в мене скарби які, чи що? Екатер. г.
Засну́ти Cм. засинати.
Контентувати, -ту́ю, -єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Г. Барв. 171. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує. К. (О. 1861. IV. 156).
Кустриця, -ці, ж. Раст. Занозка; овсяница; Festuca. Вх. Уг. 249.
Миротво́рний, -а, -е. Примиряющій. Желех.
Наме́сти́ Cм. намітати.
Померзенитися, -нюся, -нишся, гл. ? Не померзенившись з ким, не міти приятеля. Ном. № 9529. Судя по варіанту (не посварившись) должно было-бы значить: поссориться.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Розливати, -ва́ю, -єш, сов. в. розлити, -зіллю́, -ллєш, гл. Разливать, разлить, проливать, пролить. Ой Дунай море розмиває, і день, і ніч прибуває. Г. Барв. 221. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. Де пють, там і розливають. Ном. № 11640. Тим я сльози розливаю, — невірного друга маю. Чуб. V. 278.
Нас спонсорують: