Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати
наброд
наброджувати
набродитися
наброїти
набростатися
наброститися
наброщуватися
набруднити
набрунитися
набруньковуватися
набрякати
набряклий
набрякнути
набрякти
набубніти
набубнявіти
набубоніти
набувати I
набувати II
набуватися I
набуватися II
набудовувати
набундючити
набундючитися
набурити
набуркувати
набути
набутний
набуток
набуття
набухати
набухатися
набухикатися
набучавіти
навабити
наваблювати
наважити
наважний
наважувати
наважуватися
навал
навалити
навалувати
навальний
навальність
навалювати
наваляти
навантажений
навантажити
навантажувати
наварити
наварювати
навбакир
навбач
навбитки
навбільшки
навверле
наввипередки
наввипинки
наввиринки
наввишки
навгадь
навглибшки
навгул
навдак
навдери
навдивовижу
навдиранці
навдогад
навдоколо
навдьори
навезти
навербувати
наверещати
наверзти
наверзтися
наверле
навернений
навернути
навертати
навертатися
навертіти
навертом
навершняк
навеселитися
навесом
навести
наветь
навзавод
навзаводах
навзаводи
навзаєм
навзаклад
навзаходи
навзбіч
навзвиш
навздогін
навздогінці
навзнак
навзнаки
навибивати
навибірати
навивати
навиворіт
навиглядіти
навидатися
навидирати
навидіти I
навидіти II
навидітися
навиднаці
навикати
навилок
навилядіти
навинути
навинутися
навиняний
навипередки
навис
Атери́нка, -ки, ж. Родъ рыбы, красноперка. Новорос.
Брацар, -ра, м. Обшлагъ рукава сорочки. Шух. І. 153, 160, 161.
Запусти́ти Cм. запускати.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза. Угор.
Наплоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Наплодиться, размножиться. У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилось. Г. Барв. 276. І наплодилось в тім болоті чортяк до врага. Рудч. Ск. І. 63.
Повигравати, -ваємо, -єте, гл. 1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти. 2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали. Чуб. V. 951.
Подена, -ни, ж. Возвышеніе изъ камня, покрытое толстымъ слоемъ вѣтвей и соломы и служащее основаніемъ для стога. Шух. I. 166, 170.
Рівноважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Уравновѣшиваться. 2) Мѣряться силами. Чи то ж вам легше буде рівноважитись із Русею тоді? К. Кр. 39.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Смолавка, -ки, ж.біла. Раст. Silene nutans. Шух. І. 22.
Нас спонсорують: