Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх.
Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Клебанина, -ни, ж. = клебаня. Ум. клебани́нка. Загубив я клебанинку та й дарабчик свічки.
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Півкіпник, -ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Попельня, -ні́, ж. Мѣсто для ссыпки золы.
Порозумнішати, -шаю, -єш, гл. Поумнѣть. Чи ти коли порозумнішаєш, чи все такий дурний і будеш? Ось послухай мене дурної, то, може, чи не порозумнішаєш.
Посивілий, -а, -е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.