Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати
наброд
наброджувати
набродитися
наброїти
набростатися
наброститися
наброщуватися
набруднити
набрунитися
набруньковуватися
набрякати
набряклий
набрякнути
набрякти
набубніти
набубнявіти
набубоніти
набувати I
набувати II
набуватися I
набуватися II
набудовувати
набундючити
набундючитися
набурити
набуркувати
набути
набутний
набуток
набуття
набухати
набухатися
набухикатися
набучавіти
навабити
наваблювати
наважити
наважний
наважувати
наважуватися
навал
навалити
навалувати
навальний
навальність
навалювати
наваляти
навантажений
навантажити
навантажувати
наварити
наварювати
навбакир
навбач
навбитки
навбільшки
навверле
наввипередки
наввипинки
наввиринки
наввишки
навгадь
навглибшки
навгул
навдак
навдери
навдивовижу
навдиранці
навдогад
навдоколо
навдьори
навезти
навербувати
наверещати
наверзти
наверзтися
наверле
навернений
навернути
навертати
навертатися
навертіти
навертом
навершняк
навеселитися
навесом
навести
наветь
навзавод
навзаводах
навзаводи
навзаєм
навзаклад
навзаходи
навзбіч
навзвиш
навздогін
навздогінці
навзнак
навзнаки
навибивати
навибірати
навивати
навиворіт
навиглядіти
навидатися
навидирати
навидіти I
навидіти II
навидітися
навиднаці
навикати
навилок
навилядіти
навинути
навинутися
навиняний
навипередки
навис
Балабанський, -а, -е. ? Ус балабанський чуприна черкеська. Ном. № 8589.
Богмитися, -млюся, -мишся, гл. = божитися. Вх. Лем. 393.
Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати. Гол. І. 165.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Дітва́, -ви́, ж. соб. = Дітвора. К. ПС. 48.
Дя́тловина, -ни, ж. Раст. трилистникъ, Trifolium pratense. ЗЮЗО. І. 139. Сіно — сама чиста дятловина та зелене, зелене.
Натоптаний, -а, -е. 1) Плотно набитый. 2) О головѣ: полная ума и знаній. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаного головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30.
Ображатися, -жаюся, -єшся, сов. в. образитися, -жуся, -зишся, гл. Оскорбляться, оскорбиться, обижаться, обидѣться.
Рідкозубий, -а, -е. Съ рѣдкими зубами. Вх. Зн. 59.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Нас спонсорують: