Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати
наброд
наброджувати
набродитися
наброїти
набростатися
наброститися
наброщуватися
набруднити
набрунитися
набруньковуватися
набрякати
набряклий
набрякнути
набрякти
набубніти
набубнявіти
набубоніти
набувати I
набувати II
набуватися I
набуватися II
набудовувати
набундючити
набундючитися
набурити
набуркувати
набути
набутний
набуток
набуття
набухати
набухатися
набухикатися
набучавіти
навабити
наваблювати
наважити
наважний
наважувати
наважуватися
навал
навалити
навалувати
навальний
навальність
навалювати
наваляти
навантажений
навантажити
навантажувати
наварити
наварювати
навбакир
навбач
навбитки
навбільшки
навверле
наввипередки
наввипинки
наввиринки
наввишки
навгадь
навглибшки
навгул
навдак
навдери
навдивовижу
навдиранці
навдогад
навдоколо
навдьори
навезти
навербувати
наверещати
наверзти
наверзтися
наверле
навернений
навернути
навертати
навертатися
навертіти
навертом
навершняк
навеселитися
навесом
навести
наветь
навзавод
навзаводах
навзаводи
навзаєм
навзаклад
навзаходи
навзбіч
навзвиш
навздогін
навздогінці
навзнак
навзнаки
навибивати
навибірати
навивати
навиворіт
навиглядіти
навидатися
навидирати
навидіти I
навидіти II
навидітися
навиднаці
навикати
навилок
навилядіти
навинути
навинутися
навиняний
навипередки
навис
Доку́ди нар. = доки. Закр.
Наоповіда́ти, -да́ю, -єш, гл. Наразсказывать много. Такого нам наоповідав, що ввесь день слухали.
Овсяний, -а́, -е́ = вівсяний. Нажала травиці з овсяний стіжок. Чуб. III. 266.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Скарбівня, -ні, ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134.
Стариця, -ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Ном. № 10060. 2) Нищая. Шух. І. 33. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. Зміев. у. б) Также овчина съ такихъ овецъ. Вас. 154.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Удвурядь нар. Въ два ряда.
Усякати, -каю, -єш, сов. в. усякнути, -ну, -неш, гл. О жидкости: проходить, пройти (въ землю и пр.). быть всасываемымъ землею.
Цурганитися, -нюся, -нишся, гл. Плестись, тащиться. Cм. плуганитися. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: