Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати
наброд
наброджувати
набродитися
наброїти
набростатися
наброститися
наброщуватися
набруднити
набрунитися
набруньковуватися
набрякати
набряклий
набрякнути
набрякти
набубніти
набубнявіти
набубоніти
набувати I
набувати II
набуватися I
набуватися II
набудовувати
набундючити
набундючитися
набурити
набуркувати
набути
набутний
набуток
набуття
набухати
набухатися
набухикатися
набучавіти
навабити
наваблювати
наважити
наважний
наважувати
наважуватися
навал
навалити
навалувати
навальний
навальність
навалювати
наваляти
навантажений
навантажити
навантажувати
наварити
наварювати
навбакир
навбач
навбитки
навбільшки
навверле
наввипередки
наввипинки
наввиринки
наввишки
навгадь
навглибшки
навгул
навдак
навдери
навдивовижу
навдиранці
навдогад
навдоколо
навдьори
навезти
навербувати
наверещати
наверзти
наверзтися
наверле
навернений
навернути
навертати
навертатися
навертіти
навертом
навершняк
навеселитися
навесом
навести
наветь
навзавод
навзаводах
навзаводи
навзаєм
навзаклад
навзаходи
навзбіч
навзвиш
навздогін
навздогінці
навзнак
навзнаки
навибивати
навибірати
навивати
навиворіт
навиглядіти
навидатися
навидирати
навидіти I
навидіти II
навидітися
навиднаці
навикати
навилок
навилядіти
навинути
навинутися
навиняний
навипередки
навис
Вистрибнути, -ну, -неш, гл. Выскочить, выпрыгнуть. Вона як вистрибне, та на небо, і стала зіркою. Мнж. 27.
Від, од, пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. І. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Н. п. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Грин. ІІІ. 386. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. (Стрижев.). Був спокушуваний од сатани. Єв. Мр. І. 13. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Котл. Н. П. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Ном. № 2039. Од моєї Ганнусеньки кращої немає. Грин. ІІІ. 201.
До́свід, -ду, м. Опытъ. Знаючи з історичнього досвіду, як уставали нації. К. XII. 131.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла. Мнж. 9.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки. Угор.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Повідрізняти, -ня́ю, -єш, гл. Отдѣлить (во множествѣ).
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Роєчок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый. Шейк.
Нас спонсорують: