Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набріхувати
наброд
наброджувати
набродитися
наброїти
набростатися
наброститися
наброщуватися
набруднити
набрунитися
набруньковуватися
набрякати
набряклий
набрякнути
набрякти
набубніти
набубнявіти
набубоніти
набувати I
набувати II
набуватися I
набуватися II
набудовувати
набундючити
набундючитися
набурити
набуркувати
набути
набутний
набуток
набуття
набухати
набухатися
набухикатися
набучавіти
навабити
наваблювати
наважити
наважний
наважувати
наважуватися
навал
навалити
навалувати
навальний
навальність
навалювати
наваляти
навантажений
навантажити
навантажувати
наварити
наварювати
навбакир
навбач
навбитки
навбільшки
навверле
наввипередки
наввипинки
наввиринки
наввишки
навгадь
навглибшки
навгул
навдак
навдери
навдивовижу
навдиранці
навдогад
навдоколо
навдьори
навезти
навербувати
наверещати
наверзти
наверзтися
наверле
навернений
навернути
навертати
навертатися
навертіти
навертом
навершняк
навеселитися
навесом
навести
наветь
навзавод
навзаводах
навзаводи
навзаєм
навзаклад
навзаходи
навзбіч
навзвиш
навздогін
навздогінці
навзнак
навзнаки
навибивати
навибірати
навивати
навиворіт
навиглядіти
навидатися
навидирати
навидіти I
навидіти II
навидітися
навиднаці
навикати
навилок
навилядіти
навинути
навинутися
навиняний
навипередки
навис
Голодрабка, -ки, ж. = голодранка.
Дихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться. Кв. II. 305.
Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Натюпатися, -паюся, -єшся, гл. Набѣгаться, натоптаться.
Нечуй-вітер, -тру, м. 1) Раст. Hieratium Filosella. Ой поріс чебер під нечуйвітром. Н. п. 2) Раст. Bellis реrennis. Шух. І. 21.
Об'язати, -ся. Cм. об'я́зувати, -ся.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити. 1) Кожне стало оглашати звичний подарунок. Мкр. Н. 37. 2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1). 3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом. К. ЧР.
Хованка, -ки, ж. 1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде. Н. Вол. у.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Ном. № 407. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Н. Вол. у. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! Г. Барв. 301. хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! Ном. № 2138. хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. Котл. Ен. І. 25. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 81).
Нас спонсорують: