Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непричком
непричкома
неприязний
неприязно
неприятель
неприятельство
непроворняка
непроторений
непроха
непрощений
непряха
непутити
непутній
непутно
нерадісний 2
нерадісно
нераненько
нерано
нереститися
нересть
нерет
неристь
нерівень
нерівний
нерівно
нерівня
нерість
неробітний
неробітник
неробітниця
нерод
нерода
неродючий
нерожень
нерозборливий
нерозважний
нерозважно
нерозвитний
нерозгужений
нерозень
нероззнака
нерозум
нерозумний
нерость
нерухомий
нерухомо
нерушиме
несамовитий
несамовито
несвідомий
несвідомість
несвідомо
несвітній
несила
неситий
неситство
несить
несів
несказанний
несказанно
нескінченний
нескінченно
нескладно
несконченний
нескреба
нескребений
неслава
неслиханий
неслихано
неслід
неслух
неслухняний
неслух'яний
неслушний
неслушно
несмак
несмачний
несмертельний
несмертельність
несміливий
несміливість
несміливо
несміляк
несогірше
несогірший
несперечливий
неспірний
несплячки
несповна
неспогаданий
неспогадано
несподіваний
несподіваність
несподіванка
несподівано
несподіяність
неспокій
неспокійний
неспокійник
неспокійно
неспокутуваний
неспосібний
неспосібнісінький
неспособний
неспособнісінький
несправа
несправний
несправуватися
неспромога
неспроможний
неспроможність
нестак
несталий
нестанівкий
нестатечний
нестатечність
нестаток
нестелепа
нестеменний
нестеменнісінько
Авдо́тька, -ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula. Шейк.
Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок. Рудч. Ск. Н. 112.
Покладки, -ків, м. Куриныя яйца. Шух. І. 106, 238. Годуют курочки, таких наскладали покладків. Гн. II. 205.
Покровений, -а, -е. Покрытый. Ой із города із Трапезонта виступала галера... турецькою білою габою покровена. АД. І. 208.
Притужити 2, -жу, -жиш, гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.
Співака, -ки, м. = співак 1, 2. Греб. 389. Співають співаки, — щоб вас побрали собаки. Ном. № 12446.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65.
Нас спонсорують: