Вода́, -ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1?
Зам'я́тися и замня́тися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ.
Надрі́зувати, -вую, -єш, сов. в. надрізати, -рі́жу, -жеш, гл. Надрѣзывать, надрѣзать.
Погодливий, -а, -е. = погідливий.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Вона взяла й понаписувала на усіх воротях.
Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Стиха нар.
1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. Стиха підхождає. Та все стиха у гуслоньки грає.
2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою.