Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Якого прасунка ждатимеш. Не жди свого миленького із чужого краю. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Час не жде на нас.
Загу́дити, -джу, -диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя.
Змизерніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хилымъ, худымъ. А його жінка дуже подалася, змізерніла, зблідла.
Костирство, -ва, с. Игра въ кости. Добра свого на кабацьких служебок, на костирство, на танці-музики не прогайнували.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран.
Нарахува́ти, -хую, -єш, гл. Насчитать.
Сусідство, -ва, с.
1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту.
2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство.
3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство.
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Має тяму до римарства. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі.
Фіндюрка, -ки, ж. Потаскуха. Фіндюрки щоки підправляли.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Тілько Христя і розібрала з того шепоту.