Вельбучитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать, чваниться.
Вірити, -рю, -риш, гл.
1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає.
2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає.
Лелі́тка, -ки, ж. 1) Металлическая блестка, пришиваемая на одеждѣ, церковн. облаченіи и пр. 2) мн. Головное украшеніе гуцулокъ: мелкія бляшечки вокругъ головы. Ум. леліточка. Ніхто не вгадає, що на гільцю сяє: золоті корхи верхи, срібні да леліточки. Употребляется какъ ласкательное слово: Ти ж моя леліточка!
Ля́си, -сів, мн. Любезности. ля́си підпуска. Любезничаетъ, заговариваете зубы.
Налі́зти Cм. налазити.
Підступ, -пу, м. Хитрость, коварство. Кого силою грабують, з кого підступом здирають.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання.
Чайма, -ми, ж. Парусъ. Встрѣчено лишь въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя язычника. Стали корабелі свої чайми підимать, як стадо лебедів вони од берега одпливали.