Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат.
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки.
Кругогляд, -ду, м. = круговид. Прозорий воздух розширив кругогляд на всі боки.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж.
Переляк, -ку, м. Испугъ, перепугъ. Кричали з переляку. Иногда въ значеніи: большой испугъ. Ляк сили додає, а переляк відіймає.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Поростинати, -на́ю, -єш, гл. Разрѣзать, разрубить (во множествѣ). Поростинали вірьовки, що були пов'язані бурлаки.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин.
Штамбур, -ра, м. Крошеный турецкій табакъ.