Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непричком
непричкома
неприязний
неприязно
неприятель
неприятельство
непроворняка
непроторений
непроха
непрощений
непряха
непутити
непутній
непутно
нерадісний 2
нерадісно
нераненько
нерано
нереститися
нересть
нерет
неристь
нерівень
нерівний
нерівно
нерівня
нерість
неробітний
неробітник
неробітниця
нерод
нерода
неродючий
нерожень
нерозборливий
нерозважний
нерозважно
нерозвитний
нерозгужений
нерозень
нероззнака
нерозум
нерозумний
нерость
нерухомий
нерухомо
нерушиме
несамовитий
несамовито
несвідомий
несвідомість
несвідомо
несвітній
несила
неситий
неситство
несить
несів
несказанний
несказанно
нескінченний
нескінченно
нескладно
несконченний
нескреба
нескребений
неслава
неслиханий
неслихано
неслід
неслух
неслухняний
неслух'яний
неслушний
неслушно
несмак
несмачний
несмертельний
несмертельність
несміливий
несміливість
несміливо
несміляк
несогірше
несогірший
несперечливий
неспірний
несплячки
несповна
неспогаданий
неспогадано
несподіваний
несподіваність
несподіванка
несподівано
несподіяність
неспокій
неспокійний
неспокійник
неспокійно
неспокутуваний
неспосібний
неспосібнісінький
неспособний
неспособнісінький
несправа
несправний
несправуватися
неспромога
неспроможний
неспроможність
нестак
несталий
нестанівкий
нестатечний
нестатечність
нестаток
нестелепа
нестеменний
нестеменнісінько
Доста́тнє, — ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. Н. Вол. у.
Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.
Кудрий, -а, -е. Пѣнистый (о жидкости). Єден напоєць — кудроє пиво, другий напоєць — медок солодкий. Гол. II. 69.
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Трохи нар. Мало, немного. Трохи, як комарь наплакав. Може серце хоч трохи спочине. Шевч. тро́хи не. Чуть не, едва не. Побачила джигуна, трохи я не вмерла. Чуб. V. 12. Водою чорт зна як крутило, що трохи всіх не потопило. Котл. Ен. II. 6. трохи-тро́хи не. Чуть-чуть не. Сам трохи-трохи не пропав. Гліб. Ум. тро́шки, тро́шечки.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.
Хорт, -та, м. = хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Котл. Ен. IV. 41. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис'тее поле. Лукаш. 90. Ум. хортик. Чуб. V. 840. Ув. хорти́ще.
Нас спонсорують: