Вудкало, -ла, вудко, -ка, с. = вудвуд.
Гідність, -ности, ж. Достоинство.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Закотив сі щиглик штанці по колінця.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Покривайло, покривало, -ла, с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. Покривало на мертву купила. Окрило їх покривало густеє. Ум. покривайлечко, покривалечко.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
Ташувати, -шую, -єш, гл. Приводить въ порядокъ, раскладывать.
Троячка, -ки, ж. Кредитный билетъ въ З рубля. Пришліть мені хоч троячку.
