Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

небога

Небога, -ги, ж. 1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку. МВ. ІІ. 19. 2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Шевч. 138. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Н. п. 3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Н. п. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Н. п. Ум. небіжка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБОГА"
Безхмарний, -а, -е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХII. 95.
Вилетіти Cм. вилітати.
Відсотати Cм. відсотувати.
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Угор. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Доспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. доспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Допѣвать, допѣть.
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік. Стор. І. 54.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Макс. (1849). 96. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. АД. І. 89. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Шевч. Звелів їх садовити купа коло купи. Єв. Мр. VI. 39. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.
Причащатися, -щаюся, -єшся, гл. Причащаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕБОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.