Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

небога

Небога, -ги, ж. 1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку. МВ. ІІ. 19. 2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Шевч. 138. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Н. п. 3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Н. п. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Н. п. Ум. небіжка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 537.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕБОГА"
Ворітний, -а, -е. Воротный. ворітний могорич. Обрядовое угощеніе, даваемое мѣстнымъ парнямъ за пропускъ въ ворота невѣсты поѣзда жениха. Мил. 122.
Денде́ра, -ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурмань.
Обмочити Cм. обмочувати.
Пірвати, -рву, -веш, гл. 1) Порвать, разорвать. 2) Схватить.
Поізбавити, -влю, -виш, гл. = позбавити. А ти мене поізбавив любого спокою. Гол. І. 323.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький. Желех.
Тяг, -гу, м. 1) Тяга, движеніе воздуха. Дивись, вієш, а тягу зовсім нема. 2) тягу дати. Уйти, убѣжать, удрать. Він, взявши торбу, тягу дав. Котл. Ен. І. 5. А він боявся її трохи.... та й тягу з хати. Рудч. Ск. II. 174.
Хвинтити, -чу, -ти́ш, гл. Важничать. Дивись ти, як хвинтить зачав! неначе й справді пишна птиця. Гліб.
Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕБОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.