Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться.
Запря́дувати, -дую, -єш, гл. = Запрядати. По народн. вѣрованіямъ можно запря́дувати доро́гу кому нибудь, т. е. отъ того, что женщина прядетъ, кому-либо не будетъ удачи въ промыслѣ, на который онъ отправляется. Коли стрілець або рибар вибіраєся на ловлю, тоді у хаті не сміє челядина прясти, бо она запрідує єму дорогу.
За́пуски, -ків, м. мн. = іі. запуст. На запуски як зав'язано. ,
Квіт, -ту, м.
1) Цвѣтокъ. Зацвіла калина у лузі та пустила квіти. Діточки мої, квіти мої! пов'яли ви у зеленочку.
2) в квіти = квітка 4. Зав'язала голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти.
Присмоктувати, -тую, -єш, сов. в. присмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Присасывать, присосать. Читає він сю книгу, а Іван — не кажи що присмоктало його — й одірватись ніяк не може. Напивсь того чаю, присмоктуючи люльку.
Прожерення, -ня, с. Пожраніе. Привезе циган царівну нашому змієві на прожеренів.
Радий, -а, -е. Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Чим хата багата, тим і рада. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ум. раденький, радесенький. Раденький, що дурненький.
Рибацтво, -ва, с. = рибальство.