Відпірчити, -чу, -чиш, гл. Отпороть, высѣчь. Бідну дитину через стілець та й одпірчать.
Зістава́ти, -таю, -є́ш, сов. в. зістати, -тану, -неш, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Злига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться. Він непотрібно злигався з жидівкою. Злигався я з діяволом.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці.
Козирьок, -ка, м. Ум. отъ ко́зирь. 1) Маленькій козырь въ картахъ. Не буду дивиться, нехай козириться; як під тим козирьком сидить чорт з молотком, він іде і кує, мені козирі дає. 2) Козырекъ (головного убора). 3) Картузъ (головной уборъ). Виходить з могили якийсь пан... Він у козирьку, і той козирьок так і горить, так і горить на йому. На йому був московський мундір з червоним коміром, козирок з червоною стрічкою навкруги. 4) Названіе вола съ рогами, расходящимися въ противоположныя стороны почти горизонтально, кончики которыхъ загнуты внутрь. Ум. козирьо́чок. То я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці, не по шапці, то й по козирочку.
Короваєць, -вайця, м.
1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити!
2) Блинъ изъ пшенной муки.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный.
2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили.
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась.
2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Розгублювати, -люю, -єш, сов. в. розгубити, -блю, -биш, гл. Растеривать, растерять. Ліжника не зробила і вовницю розгубила.