Вивірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вивертітися, -чуся, -тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего.
Гнояк, -ка, м. 1) Навозный жукъ. Cм. гнойовик. 2) = гноївня?
Ґалама́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) = Ґаджалаґати. 2) Вздоръ говорить. Не буду казать, нічого ґаламаґать язиком: не чув, хоч і був там.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Злоба, -би, ж. Злоба. Чернеча злоба до гроба. У жінки злоба така люта. злобу́ взя́ти на ко́го. Озлобиться.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. 2) Гуманность, человѣчность.
Обпоганити, -ся. Cм. обпоганювати, -ся.
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись.
Студник, -ка, м. = студениця.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили.