Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нанизати
нанизувати
нанімати
наніс
нанняти
наносити
наношувати
наньмати
нанюхати
нанюхатися
наняти
наобідатися
наобіцювати
наобриднути
наодлів
наодлуці
наодрізі
наодрізні
наодшибі
наоколо
наокруг
наопак
наопач
наопаш
наоповідати
наопуль
наорати
наорудувати
на-оружку
наорювати
наослаб
наосліп
наостанку
наохляп
наочне
наочний
напад
нападати I
нападати II
нападатися I
нападатися II
нападень
нападка
нападкуватий
нападок
нападь
напаковувати
напалити
напалок
напалювати
напалюватися
напам'ятатися
напам'ять
напануватися
напанькатися
напарити
напаритися
напаросити
напартелити
напарубкуватися
напарусити
напасати
напасатися
напаскудити
напасний
напасник
напасниця
напасочка
напасти I
напасти II
напастування
напастувати
напасть
напатрати
напахати
напахатися
напашити
напашитися
напащикувати
напевно
напекарювати
напекти
напелехати
напелешкатися
наперебеса
наперед
напереді
напередовець
наперекір
наперекіс
наперемінку
наперсниця
наперстник
наперстниця
наперсток
наперти
наперчити
напестуватися
напетлювати
напечатати
напечи
напивати
напиватися
напизитися
напилий
напилити
напилок
напилювати I
напилювати II
напинати
напинатися
напиндючитися
напиряти
напис
написати
напитати
напити
напитий
напиток
напихати
Безцінний, -а, -е. Не имѣющій цѣнности. Желех.
Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається. Чуб. ІІ. 67.
Замерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заме́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться тонкимъ слоемъ льда, слегка замерзать (о водѣ). Уже й морози маленькі, уже й вода в калюжах трошки замерха зверху. Конст. у.
Зами́мрити, -рю, -риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом. О. 1861. IV. 41.
Латкувати, -ку́ю, -єш, гл. = латувати. Шух. І. 91.
Пообтинати, -на́ю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Пуздерко, -ка, с. и пузде́рок, -рка, м. Дорожный погребецъ. ЗОЮР. І. 167. Котл. Слов. 24.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116.
Шумівка, -ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка. Гн. II. 214.
Нас спонсорують: