Бича, -ча́ти, с. Бычекъ. Чаще во мн. ч. бичата. Іде чоловік бичатьми маленькими.
Володарство, -ва, с.
1) Владычество.
2) Владѣніе.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Зжентичитися, -чуся, -чишся, гл. Створожиться (о молокѣ).
Наза́ді нар. Сзади; прежде. Коли б (той) розум наперед, що потім назаді знайдеться.
Пелехати, -ха́ю, -єш, гл. Рвать что либо въ изобиліи. Добрався до груш — глянь, як пелехає.
Побережичка, -ки ж? Бігла теличка побережичка.
Ротній, -я, -є. Ротный. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки.
Таковий, -а, -е. Таковой, такой. Не прибрана, не готова — йди душа такова.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.