Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нанизати
нанизувати
нанімати
наніс
нанняти
наносити
наношувати
наньмати
нанюхати
нанюхатися
наняти
наобідатися
наобіцювати
наобриднути
наодлів
наодлуці
наодрізі
наодрізні
наодшибі
наоколо
наокруг
наопак
наопач
наопаш
наоповідати
наопуль
наорати
наорудувати
на-оружку
наорювати
наослаб
наосліп
наостанку
наохляп
наочне
наочний
напад
нападати I
нападати II
нападатися I
нападатися II
нападень
нападка
нападкуватий
нападок
нападь
напаковувати
напалити
напалок
напалювати
напалюватися
напам'ятатися
напам'ять
напануватися
напанькатися
напарити
напаритися
напаросити
напартелити
напарубкуватися
напарусити
напасати
напасатися
напаскудити
напасний
напасник
напасниця
напасочка
напасти I
напасти II
напастування
напастувати
напасть
напатрати
напахати
напахатися
напашити
напашитися
напащикувати
напевно
напекарювати
напекти
напелехати
напелешкатися
наперебеса
наперед
напереді
напередовець
наперекір
наперекіс
наперемінку
наперсниця
наперстник
наперстниця
наперсток
наперти
наперчити
напестуватися
напетлювати
напечатати
напечи
напивати
напиватися
напизитися
напилий
напилити
напилок
напилювати I
напилювати II
напинати
напинатися
напиндючитися
напиряти
напис
написати
напитати
напити
напитий
напиток
напихати
Ґловень, -вня, м. Доска, которою прикрывается заборъ или частоколъ поверхъ ушул.
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Оказія, -зії, ж. 1) Случай, особый случай; происшествіе; необычайное событіе, несчастное происшествіе. Що за оказія? — мов не то село стало. Грин. І. 290. Хиба оказія яка, то купе горівки, а то й не кажи. Камен. у. Справедливе небо не синє, а червоне; як коли, до воно росчиняється, тільки на яку небудь оказію: на войну або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2. Лава тріщить — на оказію в хаті. Грин. І. 255. 2) Съ измѣн. удар.: Оказія. У Мкр. употребл. въ знач.: предвѣщаніе. По поводу сороки, предвѣщавшей вдовѣ гостей-сватовъ, говорится, что она Оказію на господі про талан свій має. Мкр. Н. 15. 3) Съ тѣмъ же удар., что и 2. Сѣверное сіяніе (какъ предвѣщающее необычайное событіе?) Мнж. 148, 187.
Поголоска, -ки, ж. Слухъ, молва. К. ЧР. 397. Скрізь пішла поголоска, що Кармалюк ходить. КС. 1883. II. 467. Десь дзвін лили і пустили таку поголоску. Ном. № 7807. Хиба не чув ти поголоски про чорну раду? К. ЧР. 107.
Послужити, -жу, -жиш, гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи где й у хазяйстві. Чуб. V. 524. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила. Шевч. 249.
Привиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. привидітися, -джуся, -дишся, гл. Грезиться, пригрезиться, показываться, показаться. Чуб. І. 90. Ой то тобі приснилося, ой то тобі привиділося. Чуб. V. 1093. Той шлях мені привижувався: бачив кілька слобід і Лубні. — «Звідці?» — спитав Кобза, дивуючись: «яка ж мара показувала тобі ті слободи і Лубні? Стор. МПр. 24.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. МВ. (О. 1862. III. 68). Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді. Чуб. V. 10.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? Канев. у.
Травонька, травочка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Шворінь, -рня, м. 1) = швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165.
Нас спонсорують: