Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нанизати
нанизувати
нанімати
наніс
нанняти
наносити
наношувати
наньмати
нанюхати
нанюхатися
наняти
наобідатися
наобіцювати
наобриднути
наодлів
наодлуці
наодрізі
наодрізні
наодшибі
наоколо
наокруг
наопак
наопач
наопаш
наоповідати
наопуль
наорати
наорудувати
на-оружку
наорювати
наослаб
наосліп
наостанку
наохляп
наочне
наочний
напад
нападати I
нападати II
нападатися I
нападатися II
нападень
нападка
нападкуватий
нападок
нападь
напаковувати
напалити
напалок
напалювати
напалюватися
напам'ятатися
напам'ять
напануватися
напанькатися
напарити
напаритися
напаросити
напартелити
напарубкуватися
напарусити
напасати
напасатися
напаскудити
напасний
напасник
напасниця
напасочка
напасти I
напасти II
напастування
напастувати
напасть
напатрати
напахати
напахатися
напашити
напашитися
напащикувати
напевно
напекарювати
напекти
напелехати
напелешкатися
наперебеса
наперед
напереді
напередовець
наперекір
наперекіс
наперемінку
наперсниця
наперстник
наперстниця
наперсток
наперти
наперчити
напестуватися
напетлювати
напечатати
напечи
напивати
напиватися
напизитися
напилий
напилити
напилок
напилювати I
напилювати II
напинати
напинатися
напиндючитися
напиряти
напис
написати
напитати
напити
напитий
напиток
напихати
Вистачення, -ня, с. Доставка, поставка.
Вісьта! меж. Крикъ на лошадей: на лѣво. Kolb. I. 65.
Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
Ма́зання, -ня, с. Мазаніе.
Моли́твини, -вин, ж. мн. Обрядъ чтенія очистительной молитвы надъ новорожденнымъ и нареченія ему имени. Камен. у.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Заслать (во множествѣ). 2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали. Харьк. у.
Поспорожнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Опорожниться (во множествѣ). Ой, скоро вже наші кошелі поспорожняються, — тижнів зо два доведеться хліб купувати, поки до нового. Екатер. у.
Потомок, -мка, м. 1) Потомокъ. Пан вибрав собі до двору двох хлопців, потомків старих козаків. Левиц. І. 159. 2) соб. Потомство. Мнж. 56. Мил. М. 65. Свій потомок поучу. Драг. 30. У нас у селі захворав, на холеру батько, мати і увесь їх потомок (діти й онуки). Волч. у.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Нас спонсорують: