Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він.
Витолочити Cм. витолочувати.
Движки́й, -а́, -е́. Удобоподвижный.
Десятча́ний, -а, -е. Изъ холста въ 10 пасмъ.
Заштрика́ти, -каю, -єш, гл. 1) Начать колоть, заколоть. Як застудив голову, в ушах заштрикало. 2) Заколоть, исколоть.
Купля, -лі, ж.
1) Купля, покупка. Ні дар, ні купля. Купля руки пече, а продаж гріє. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі.
2) Покупка, купленный предметъ. Ідіть подивіться на мою куплю.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Зуби... повыпадали.
Понурий, -а, -е. 1) Смотрящій внизъ. Понура свиня глибоко корінь копає.
2) Угрюмый, мрачный. Думи мої молодії, понурії діти. Понурі думки.
Цицуня, -ні, ж. Ум. отъ циця.
