Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати.
1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою.
2) Упасть, кувыркнуться.
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою.
Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
Жолда́к, -ка́, м. и пр. = жовдак и пр.
Куєв, ва, м. ?]. Быстрый каменистый потокъ въ лѣсу.
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. У пана менини.
Пошуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пошутить.
Сирохман, -на, м. Сирота (мужчина) ; бѣдняга.
Сявкання, -ня, с. Гоготаніе гусей, преимущественно гусятъ.
Таксаторський, -а, -е. Таксаторскій.