Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надколоти
надколупати
надколювати
надкоротити
надкорочувати
надкосити
надкошувати
надкраювати
надкусити
надкушувати
надламати
надламувати
надлетіти
надливати
надлинути
надлити
надлітати
надложити
надломити
надлубати
надлюдський
надляти
надменшити
надменшитися
надмір I
надмір II
надмірний
надміру
надміряти
надмолотити
надмолочувати
наднести
надносити
надо
надоба
надобитися
надобігти
надобіддя
надобний
надобно
надобок
надовбати
надовбатися
надовбень
надовбти
надовго
надовжниця
надогад
надогнути
надождати
надозолити
надоїти
надоколо
надокучати
надолобень
надолок
надолонка
надолончити
надолужати
надоптати
надошник
надоювати
надпалити
надпалювати
надпивати
надпилювати
надпити
надпізь
надпливати
надповзати
надполовинити
надполовинювати
надпороти
надпорювати
надприродній
надпустошити
надпустошувати
надрати
надривати
надриватися
надриґанчик
надриґатися
надрізати
надрізувати
надро
надробити
надрочити
надрочувати
надрубати
надрубувати
надрукувати
надрягнути
надряпати
надсада
надсаджувати
надсаджуватися
надсилати
надсипати
надсихати
надсідати
надсідатися
надсікати
надсісти
надскакувати
надсмикати
надсмикувати
надсмоктати
надсмоктувати
надсохнути
надсувати
надтекти
надтесати
надтинати
надтинник
надтихати
надтікати
надтісувати
надтічка
надто
надтока
Віно, -на, с. Приданое. З віком дівці не сидіти. Ном. № 8979. Старости відказують: «Нам тільки душу саму треба, а віна ніякого». Г. Барв. 517.
Гореч, -чі, ж. Жара. Вх. Лем. 405.
Зелене́ць, -нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. Cм. зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111).
Крук, -ка, м. = крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ном. Ум. кручо́к.
Курвій 2, -вія, м. = курваль. Желех.
Лямпа́да, -ди, ж. Лампада. Ум. лямпадка. Перед образами засвітили лямпадку і свічки. Левиц. Пов. 47.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Роскрасити, -шу, -сиш, гл. Украсить. Тільки його раскрасила, що сивая шапка. Чуб. V. 206.
Хрестик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у. 3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. І. 155, 156. Гол. Од. 73. 4) мн. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 176.
Нас спонсорують: