Вилизати, -ся. Cм. вилизувати, -ся.
Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля.
Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим.
Крупи, круп и крупів, мн.
1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона.
2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами.
8) Икра рачья. Икра селедки. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину.
Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Ночлігувати, -гую, -єш, гл.
1) Ночевать, быть на ночлегѣ. Дико й сумно нам було в дорозі. Ще дикше й сумніше було ночлігувати.
2) Пасти ночью скотъ.
Похребтина, -ни, ж.
1) Крестецъ, хребетъ. Хребетъ.
2) Боковая часть сѣдла.
Припливати, -ва́ю, -єш, сов. в. припливти и приплисти, -ву, -ве́ш, гл. Приплывать, приплыть. Припливла до берега.
Сіменуха, -хи, ж. Кушанье: съ коноплянымъ молокомъ каша.
