Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. І. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. ІІІ. 565.

Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.

Громаді́лка, -ки, ж. Конныя грабли.

Лист, -ту, м. 1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Ном. № 11035. Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. МВ. ІІ. 74. Ой піду я в вишнев сад гуляти, де лист опадає. Грин. III. 243. листом стелитись. Прикидываться добрымъ, уступать во всемъ, лебезить. Як вибірали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! Н. Вол. у. 2) во мн. ч. им. листи и листи. Письмо. Тільки брат до сестри часто листи пише. Мет. 244. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром водою плисти, засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. лист визволений. Вольная, документъ объ освобожденіи изъ крѣпостнаго или рабскаго состоянія. Которий би міг бідний невольник (сей сон) одгадати, — міг би йому листи визволені писати. АД. І. 209. божий, небесний листъ. Рукописный листокъ, религіознаго содержанія, въ которомъ написано, что носящая или часто слушающая его женщина будетъ имѣть легкіе роды; носится при себѣ беременными женщинами. (Подольк. г.). КС. 1893. VII. 75. так каже, як з листу бере. Свободно и хорошо разсказываетъ. 3) мн. листи. Игральныя карты. КС. 1887. VI. 463. 4) лист дубо́вий, — вишневий. Родъ писанокъ съ орнаментикой изъ дубовыхъ, вишневыхъ листьевъ. КС. 1891. VI. 373, 374. Ум. листо́к, листочок, ли́стонько, листик. Листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. В саду листоньки шумлять. Грин. III. 168. Ой піду я у садочок та вирву листочок. Мет. 73. Писаннячко дрібнесеньке, листочок як сніг. Федьк. І. 39. Хоч буду далеко, — буду тебе знати, буду листоньки писати. Мет. 79. Листоньки читає, дитину хитає; листоньки малює, дитину годує. Мил. 39.

Ошукання, -ня, ошуканство, -ва, с. Обманъ, мошенничество. Не знала вона бідна, що то воля була не милосердної цариці, а ошуканство дряпіжних єзуїтів. Стор. МПр. 71.

Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.

Побабчитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.

Повмірати, -раємо, -єте, гл. Перемереть, умереть (о многихъ). Всі чотирі повмірають. Чуб. V. 167. Уже старі повмірали обоє. Чуб. II. 429.

Припхатися, -хаюся, -єшся, гл. Притащиться. Грицько з Причтом припхалися в гості. КС. 1882. X. 11.

Промовен, -вна, -вне Краткая форма отъ промовний. До всякої людини маю слово, промовен я і з цісарем великим, а з нею — мовчазний. К. ЦН. 196.