Засні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засніти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. і не засніти́лось на це (кому́). Нѣтъ этого и признаковъ, и не начиналось. Минуло їх (років) аж п'ять, а на щастя сиротам і не заснітилось. 2) Покрываться, покрыться головней зерновой (Uredo segetum). Збіжжя засмітилося. 3) Закупориваться, закупориться (о гнойной ранѣ), забиться гноемъ. Оце рана заснітилася, так гній і не витіка. Лебед. у. Нарве палець, витече трохи гною, знов заснітиться та й болить. Засмітився гній У вусі.
Захмелити, -лю, -лышъ, гл. Охмелѣть.
Звірюва́ння, -ня, с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.
Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. А ззаду молдаван лап Антося за комір.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Ми́са, -си, ж. Миса, родъ большой глубокой тарелки. Винесли йому мису золота, а другу срібла. З полиці миси, миски й мисочки і зелені й червоні, і жовті... викрашаються.
Настачати, -ча́ю, -єш, сов. в. настачити, -чу, -чиш, гл. Припасать, припасти, приготовлять, приготовить, доставлять, доставить вдоволь. Усе то настачили... ніженські міщане. По десять разів на день їси і хліба тобі не настачиш! Не настачуть мої руки на трьох дітей і на його. — Чого чорт плаче? — Що панам людей не настаче.
Ниніка нар. = нині.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Потріб, -би, ж.
1) Надобность, дѣло. Купив оце й я собі на потріб дерева. Сей оскіпок у потріб піде. В нас іде на потріб ціла липа, а не колена. Яворина все на потріб яку там купуєся.
2) своя потріб. Естественная нужда, испражненіе.