Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напришкуватий
напроваджувати
на-провесні
напрово
напрокудити
напропадиме
напропуд
напророкувати
напросити
напростати
напростець
напроти
напротити
напрохати
напрохувати
напрочуд
напрошки
напрошувати
напрошуватися
напруга
напругий
напруго
напругом
напруджувати
напрудитися
напружувати
напружуватися
напрутити
напручувати
напрягти
напрядати I
напрядати II
напрядатися I
напрядатися II
напрядка
напрям
напрямець
напрямити
напрямляти
напрямок
напрямувати
напрясти
напсетити
напсувати
напування
напувати
напудити
напудитися
напужитися
напужуватися
напукатися
напундючитися
напуск
напускати
напускатися
напуст
напустити
напустошити
напустошувати
напустуватися
напутити
напутниця
напухати
напучати
напхати
напхикатися
напхом
напшикати
напшотити
нап'ясти
нап'ятнувати
нарабувати
нарада
нараджувати
нараджуватися
наражатися
нараз
наразитися
нараквиця
наралити
наральник
нарамінник
нарахувати
нараяти
нарвати
нарвина
наревти
нареготатися
наректи
наремний
нарепатися
нарепкатися
наречений
наречи
нарешті
наривати I
наривати II
нариватися
нариґлювати
нариґувати
наримарювати
наринати
нарипатися
нарити
наритники
нарихтувати
наричити
нариштувати
нарівні
нарівно
нарів'ячко
нарід
наріжний
наріжник
наріжниці
нарізати
нарізно
нарізнути
нарізувати
нарізуватися
Домудрува́тися, -дру́юся, -єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався. Рудан. І. 63.
Зала́сний, -а, -е. Лакомый, привлекательный, заманчивый, упоительный. Козак та воля — заласна доля. Ном. № 766.
За́хист, -ту, м. 1) Мѣсто, защищенное отъ вѣтра; пріютъ, пристанище. Да як же мені зійти з сюю села? Де мені знайти той захист? Г. Барв. 394. Гори, що роблять кораблям захист од бурі. Дещо. 69. Нема чоловікові захисту на широкому степу. Стор. МПр. 2. 2) Защита, покровительство. Посередник... повинен бути захистом для крепаків, боронити їх. О. 1862. IX. 125. Ум. за́хисток, за́хисточок.
Иншакий, -а, -е. = инакий. Вх. Лем. 421.
Инше нар. = и́накше. Може як инше це зробити? Куди инше. Въ другое мѣсто. Ішов бідний чоловік у Степанівні на ярмарок, а може куди инше. Рудч. Ск. II. 25.
Кукібливий, -а, -е. = кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство. Г. Барв. 426.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали. Федьк. І. 29.
Притрут, -ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє. ЕЗ. V. 179.
Просохнути. Cм. Просихати.
Штучність, -ности, ж. Искусственность. Пеклові дуже роскішна фантазія народнії надала штучність картини дуже цікавої. Левиц. І.
Нас спонсорують: