Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напришкуватий
напроваджувати
на-провесні
напрово
напрокудити
напропадиме
напропуд
напророкувати
напросити
напростати
напростець
напроти
напротити
напрохати
напрохувати
напрочуд
напрошки
напрошувати
напрошуватися
напруга
напругий
напруго
напругом
напруджувати
напрудитися
напружувати
напружуватися
напрутити
напручувати
напрягти
напрядати I
напрядати II
напрядатися I
напрядатися II
напрядка
напрям
напрямець
напрямити
напрямляти
напрямок
напрямувати
напрясти
напсетити
напсувати
напування
напувати
напудити
напудитися
напужитися
напужуватися
напукатися
напундючитися
напуск
напускати
напускатися
напуст
напустити
напустошити
напустошувати
напустуватися
напутити
напутниця
напухати
напучати
напхати
напхикатися
напхом
напшикати
напшотити
нап'ясти
нап'ятнувати
нарабувати
нарада
нараджувати
нараджуватися
наражатися
нараз
наразитися
нараквиця
наралити
наральник
нарамінник
нарахувати
нараяти
нарвати
нарвина
наревти
нареготатися
наректи
наремний
нарепатися
нарепкатися
наречений
наречи
нарешті
наривати I
наривати II
нариватися
нариґлювати
нариґувати
наримарювати
наринати
нарипатися
нарити
наритники
нарихтувати
наричити
нариштувати
нарівні
нарівно
нарів'ячко
нарід
наріжний
наріжник
наріжниці
нарізати
нарізно
нарізнути
нарізувати
нарізуватися
Бабрун, -на, м. = бабриська. Вх. Пч. II. 26.
Відбрести, -бреду, -деш, гл. Отойти въ бродъ отъ какого нибудь мѣста. Відбрів од берега трохи.
Золоторогий, -а, -е. Съ золотыми или вызолоченными рогами. Був собі пан такий багатий... мав собі шість волів, сьомого золоторогого. Рудч. Ск. І. 211.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. К. МБ. XI. 152. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу... Федьк. III. 103.
Протеребити Cм. протеріблювати.
Пущадло, пущало, -ла, с. Ланцетъ для пусканія крови. Херс. Желех.
Супротивець, -вця, м. Соперникъ, противникъ. Моть і Левон, се два супротивці: вони вже давно сперечаються за шинок: один набавить рату, другий ще більше. Брацл. у.
Тістенько, тістечко, -ка, с. Ум. отъ тісто.  
Чоловік, -ка, м. 1) Человѣкъ. Перелічив — аж сорок чоловіка. Рудч. Ск. II. 141. Оце вже стало їх шість чоловіка. Чуб. II. 96. 2) Вообще мужчина. Ляхи так одуріють, що жінки між ними стануть розумніші од чоловіків. Стор. МПр. 46. 3) Женатый человѣкъ. Діди з чоловіками поділились на гурточки. О. 1861. XI. Св. 30. В правім притворі стояли чоловіки та парубки; в лівім — діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13. 4) Мужъ. Чуб. V. 128. Чоловік умер, двоє діток мені покинув. МВ. І. 71. 5) Мужикъ, крестьянинъ. Доля... як лихоманка, не розбіра, на кого насіпається: чоловік, чи пан — їй все однаково. О. 1861. III. 13. Пан — не пан, чоловік — не чоловік. Чуб. II. 370. 6) О волкахъ: штука. Шість чоловіка вовків як нап'яли одного зяйця. О. 1861. V. 69. Ум. чоловічок, чолові́ченько. Іде чоловічок такий маленький. Харьк. Ласкат. чолові́ченько употребл. преимущ. въ значен. 2 — 4 и особенно въ послѣднемъ. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки. Чуб. V. 1158. Увійшов хазяїн: «Здорова, жінко моя люба!» — Здоров, чоловіченьку! Драг. 164.
Штурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть штурманомъ. З Полінуром повстрічався, штурманував що при йому. Котл. Ен.
Нас спонсорують: