Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напришкуватий
напроваджувати
на-провесні
напрово
напрокудити
напропадиме
напропуд
напророкувати
напросити
напростати
напростець
напроти
напротити
напрохати
напрохувати
напрочуд
напрошки
напрошувати
напрошуватися
напруга
напругий
напруго
напругом
напруджувати
напрудитися
напружувати
напружуватися
напрутити
напручувати
напрягти
напрядати I
напрядати II
напрядатися I
напрядатися II
напрядка
напрям
напрямець
напрямити
напрямляти
напрямок
напрямувати
напрясти
напсетити
напсувати
напування
напувати
напудити
напудитися
напужитися
напужуватися
напукатися
напундючитися
напуск
напускати
напускатися
напуст
напустити
напустошити
напустошувати
напустуватися
напутити
напутниця
напухати
напучати
напхати
напхикатися
напхом
напшикати
напшотити
нап'ясти
нап'ятнувати
нарабувати
нарада
нараджувати
нараджуватися
наражатися
нараз
наразитися
нараквиця
наралити
наральник
нарамінник
нарахувати
нараяти
нарвати
нарвина
наревти
нареготатися
наректи
наремний
нарепатися
нарепкатися
наречений
наречи
нарешті
наривати I
наривати II
нариватися
нариґлювати
нариґувати
наримарювати
наринати
нарипатися
нарити
наритники
нарихтувати
наричити
нариштувати
нарівні
нарівно
нарів'ячко
нарід
наріжний
наріжник
наріжниці
нарізати
нарізно
нарізнути
нарізувати
нарізуватися
Злотківець, -вця, м. = злот. Здурили ж ми попа: дали йому два злотківці, а він думав, що червінці. Чуб. IV. 278.
Най нар. 1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую. Гол. 2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Грин. III. 689. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села. Г. Барв. 305.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Грин. III. 72. Cм. насмішок.
Обговорити Cм. обговорювати.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.
Ошийок, -йка, м. 1) Шея сверху. Под. г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224.
Півзина, -ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Чуб. VII. 379. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Кобел. у. Ум. півзи́нка.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.
Різво нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. Ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Нас спонсорують: