Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нащока

Нащока, -ки, ж. Клинообразная накладка, которая прикрѣпляется снозами къ ключу въ плугѣ. Подольск. губ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 536.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЩОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЩОКА"
Анта́к, нар. Такъ. Угор.
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Вузісінько нар. Совершенно узко.
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.
Завиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє. Котл. Ен.
Обновити, -ся. Cм. обновляти, -ся.
Притектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Прійти. На городі бараболя, — ой десь моя лиха доля; бараболя розцвітеся, лиха доля притечеся. Грин. III. 657.  
Троєшки, -шок, мн. Тройни. Коли де найдуться двоєшки або троєшки, — як хлопчики, то батькові, а як дівчатка, то матері не довго після того животіти. Мнж. 154.
Убож, -жі, ж. соб. Бѣднота, бѣдняки. Убож скотину позбувала, землі позаставляла. Черниг. у. Cм. убіж.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЩОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.