Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налазливий
наламати
наламувати
налапати
налапувати
налапуватися
наласуватися
налатати
налатити
налатувати
налаштувати
налаяти
налаятися
належати
належатися
належитий
належитість
належито
належний
належність
належно
налементуватися
наленути
налепетати
налетіти
наливайко
наливати
наливатися
наливка
налиганий
налигати
налигатися
налигач
налигачка
налигувати
нализатися
нализник
наликатися
налимарювати
налинути
налипати
налиплий
налипнути
налисник
налити
налихословити
налицятися
налишній
налігати
налізти
наліпити
наліплювати
налітати
налітатися
налітувати
налічити
налічувати
налляти
наллятися
наловити
наловитися
налога
наложити
налоїти
налой
налокшити
наломати
наломити
наломитися
налопатися
налопом
налопотіти
налопуватися
налоскотати
налощити
налуда
налузати
налупати
налупатися
налупити
налупитися
налучати
налучатися
налушник
нальнувати
налюбитися
налюбувати
налюбуватися
налюднити
налюдніти
налютувати
налютуватися
налюшник
налягати
налякати
налякувати
налякуватися
наляпати
наляпотіти
наляпувати
наляскати
налясувати
наляти
налящати
намаврати
намагання
намагати
намагатися
намазати
намазувати
намазуватися
намаїтися
намайструвати
намалі
намаль
намалювати
намамрати
намантачити
наманювати
намастир
Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. Стор. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому? Драг. 86.
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Ґзимс, -су, м. Карнизъ. Подольск. г. Волын. г.
Докла́сти. Cм. Докладати.
Ладканка, -ки, ж. Свадебная пѣсня.
Лемзі́ти, -жу, -зиш, гл. Медленно идти, тащиться. Желех.
Швиргати, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками. К. Псал. 325.
Шелюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Качаться, колебаться. Очерет над водою шелюхається. Грин. III. 649.
Нас спонсорують: