Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш.
Дотягти́, -ся. Cм. дотягати, -ся.
Знатний, -а, -е. Замѣтный.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Що з голови, то з мислі. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. на мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. у мислях. Въ умѣ. до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Не добере Самсониха невістки до мислі. Ум. ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять.
Позападати, -даємо, -єте, гл. Впасть, запасть (о многихъ). Глибоко позападали у лоб його очі.
Поставець, -вця́, м. Родъ сосуда для питья изъ него. Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала.
Прозірність, -ности, ж. Прозрачность.
Фіґель, -ґля, м. 1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины.