Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відтавати, -таю, -єш, сов. в. відтанути, -ну, -неш, гл. Оттаивать, оттаять.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Пересипатися, -паюся, -єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись. Кв.
Повстянка, -ки, ж. Кусокъ войлока? І моя душа не повстянка. Ном. № 1586.
Позмітувати, -тую, -єш, гл. 1) = позмітати. Усе позмішувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмішував з себе, іде... обідраний. Гн. І. 52.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ. Черк. у.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Нас спонсорують: