Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ. Угор.
Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник. Св. Л. 130.
Книгарня, -ні, ж. Книжный магазинъ.
Оскалок, -лка, м. Щепка. Cм. скалка.
Перепинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. перепинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Преграждаться, преградиться. 2) Прекращаться, прекратиться, прерываться, прерваться.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. Н. п. А я тую хмару рукавом розмаю. Мет. 85.
Санжарівка и санжарка, -ки, ж. Названіе одной пѣсни, а также и танца. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ен. І. 19. Вони як вжарили санжарки. Алв. 55.
Соколинча, -чати, с. = соколя. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II. 314.
Хвартушина, -ни, ж. = хвартух. Спідничина не зіходить, хвартушина не стече. Грин. ІІІ. 268. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Шевч. 187. Ум. хвартуши́нка.
Нас спонсорують: