Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виглядини, -дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.
Надкуси́ти Cм. надкушувати.
Невчасно нар. Несвоевременно.
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк. 2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Мет. 398. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати. ЗОЮР. І. 205. 3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. МВ. І. 132. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи. Сим. 228.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Проклясти, -ся. Cм. проклинати, -ся.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Уленути, -ну, -неш, гл. = улетіти. Одчини мені оконечко, до я й улену. Чуб.
Халасун, -на, м. Лакомка, обжора. Желех.
Нас спонсорують: