Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бомбувати, -бу́ю, -єш, гл. Бомбардировать. Шейк.
Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий. Борз. у.
Дожида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ді(о)ждати, -жду́, -деш, гл. Дожидать, дождаться, ожидать, поджидать. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Ном. № 7178. Ой я тебе, козаченьку, що-дня дожидаю. Мет. 7. Щоб ти не діждав сонечка праведного побачити! Ном. № 3770. Не діждуть вони сього, невірні душі! К. ЧР.
Коток, -тка, м. 1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Мет. 3. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. Мил. 44. 2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. К. Гр. Кв. XXIV. Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. Г. Барв. 442. 3) Катокъ. 4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки. 5) = котючка. КС. 1891. V. 207. 6) мн. котки. Раст. Trifolium arvense L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. коточок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Мет. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка. Левиц. І. 24.
Мере́нька, -ки, ж. = мерест 1. Вх. Лем. 435.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Перегнітити, -гнічу, -тиш, гл.себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край. Волч. у.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).  
Потреба, -би, ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. Н. Вол. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187. 2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Нас спонсорують: