Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Жучи́ха, -хи, ж. Жукъ-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло. Чуб. III. 164.
Ло́пкати, -каю, -єш (крильми), гл. Хлопать (крыльями). Желех. Каня лопкає крилами, як летить. Вх. Зн. 33.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ. МВ. І. 22.
Панівка, -ки, ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у.
Поболітися, -ліємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Боли му ся поболіли, сам бідний заслаб. Рудч. Чп. 163.
Позубити, -блю, -биш, гл. 1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив. АД. І. 81. 2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Просолити, -ся. Cм. просолювати, -ся.
Стародуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
Нас спонсорують: