Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Вирозумітися, -міюся, -єшся, гл. Сдѣлаться понятнымъ. быть понятымъ. Той те скаже, другий друге, третій трете, а од того вирозуміється діло, повернеться перед нами з усіх боків. О. 1862. І. 65.
Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. Чуб. II. 50. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Харьк. у. Відвалив скибу хліба.
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Заби́ти, -ся. Cм. забивати, -ся.
Захолодиты, -дію, -ешъ, гл. = захолонуты.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое. Вх. Зн. 34.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Пізнаватися, -наю́ся, -єшся, сов. в. пізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Узнаваться, быть узнаннымъ. 2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Грин. III. 611.
Нас спонсорують: