Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Дво́єчко чис. ум. отъ двойко́. Промов, серце, словечко, як ми любилися двоєчко. Мог. 53. Ой ми любилися, нас двоєчко в парці, тепер розійшлися як сонечко в хмарці. Мет. 63.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Зміев. у., Ув. отъ здоро́вий.
Неодміннонар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами. Г. Барв. 64.
Публіка, -ки, ж. 1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п. 2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Шерег, -гу, м. Рядъ, шеренга. Три шереги народа. Гн. II. 136. Узяв Нечай ляхів класти трома шерегами. АД. II. 78.
Шилитися, -люся, -лишся, гл.під кого. Заискивать у кого. А він так шилиться під пана, така думка — дасть землю. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: