Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
Вінувати, -ную, -єш, гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати.
Голуб'я́тник, -ка, м. 1) Постройка для голубей, голубятникъ. 2) Родъ коршуна.
Заслу́жувати, -жую, -єш, сов. в. заслужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Як заслужиш пару волів, а пару жупанів, тоді сядеш коло моїх вишитих рукавів. Бог правдивий всіх нас діла знає, як хто заслужить — так заплату дає. Заслужував гетьманства він кріваво. Матір не купити, не заслужити.
Квітник, -ка́, м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Ум. квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. З обох боків ланку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались).
Киці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби.
Перста, перст, мн. = перса. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила.
Понадарювати, -рюю, -єш, гл. Надарить (во множествѣ). Родичі башті, так усього їй понадарювали.
Проорати, -рю, -реш, гл. Пропахать. Виїхали на поле, хлоп'я взяло та й проорало навхрест.
Черніт, -ту, м. Черная шерстяная пряжа.