Гиронька, -ки, ж. Ум. отъ гиря.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей.
Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Розджохатися, -хаюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть.
Трьохбоковий, -а, -е. Трехгранный. Трьохбокове скло.