Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гайдамака, -ки, м. 1) Гайдамакъ; человѣкъ, причастный къ крестьянскому возстанію въ 18 вѣкѣ на правомъ берегу Днѣпра. Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки. Шевч. 155. 2) Разбойникъ.
Заву́злити, -лю, -лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука. Стор. МПр. 107.
Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Перемешкувати, -кую, -єш, сов. в. переме́шкати, -каю, -єш, гл. Проживать, прожить извѣстное время гдѣ нибудь.
Переснувати, сную́, -єш, гл.що нитками. Протянуть черезъ что нити. Двір переснує щось нитками. ЗОЮР. II. 17.
Проворкуватий, -а, -е. = проворний. Черниг. г.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Ув'язати, -ся. Cм. ув'язувати, -ся.
Шепт, -ту, м. 1) Шепотъ. За вашим шептом нашого крику не чутно. Ном. № 12885. Шептом казати. Н. Вол. у. 2) мн. Нашептыванія, пришептыванія. Баб'ячі шепти. Черк. у.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
Нас спонсорують: