Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вишептати Cм. вишіптувати.
Гірклий, -а, -е. Прогорьклый.
Гірчити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. ІІ. 318. 4) Жировая опухоль. Мил. М. 103. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ. Вас. 191.
Ненависливий, -а, -е. Недоброжелательный. У нас люде ненависливі, — хліба шматка старцеві не дадуть. Волч. у.
Перегавкати, -каю, -єш, гл. 1) Прекратить лай. 2) Превзойти лаемъ.
Позлизувати, -зую, -єш, гл. Слизать (во множествѣ). Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Почережно нар. Поочередно. О. 1862. II. 61. Цілу зіму сіно почережно стережемо.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна. Чуб. V. 1100.
Нас спонсорують: