Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нашиванка

Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШИВАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШИВАНКА"
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать. Харьк. у.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий. Желех.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.  
Проволочити, -чу́, -чиш, гл. = проволокти.
Росплюскати, -каю, -єш, гл. 1) Расплескать. 2) = росплющити 2.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.  
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАШИВАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.