Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навпосля
навпрачки
навприсідки
навпростець
навпроти
навпрошки
навпрямець
навратитися
навратливий
навректи
наврокувати
навротин
наврочити
наврочувати
навряд
навсидячки
навскач
навскіс
навскоси
навслатися
навсонні
навспак
навспиньки
навспіл
навсправжки
навстежень
навстіж
навстопужитись
навсторч
навстоячки
навстріч
навстяж
навсупор
навський
навтек
навтикати
навтинати
навтікача
навтішатися
навтрюхи
навтьоки
навтяки
навусся
навхильки
навхрест
навчання
навчати
навчатися
навчений
навчення
навчитель
навчителька
навчити
навчунку
навширки
навширшки
нав'язати
нав'язкуватий
нав'язливий
нав'язнути
нав'язти
нав'язувати
нав'язуватися
нав'язь
нага
нагабати
нагавиці
нагавкати
нагавкатися
нагавки
нагадати
нагадування
нагадувати
нагадуватися
нагаєчка
нагаїще
нагай
нагайка
нагайний
нагалунити
нагалунитися
нагальний
нагальність
нагально
нагана
наганити
наганути
наганьбити
наганяти
нагарбати
нагарикати
нагарикатися
нагартувати
нагарцюватися
нагарчати
нагарчатися
нагатити
нагейкатися
нагетьмануватися
нагибати
нагибка
нагибнутися
нагий
нагилити
нагинання
нагинати
нагинатися
нагиркати
нагиркатися
нагідки
нагідний
нагірній
нагірчити
нагле
нагледіти
наглий
наглити
наглість
нагло
наглузувати
Банкас, -са, м. Желѣзный съ насѣчкой на верхнемъ концѣ шпень, вставляемый въ одну изъ дыръ столярнаго станка для того, чтобы удерживать имъ доску, когда ее строгаетъ столяръ. Слов. Д. Эварн.
Вельґоґор, -ра, м. Раст. Pisum macrocarpum. Вх. Пч. II. 34.
Вирощати, -щаю, -єш, сов. в. виростити, -щу, -стиш, гл. Выращивать, выростить. Дощі.... землю промочають, траву вирощають. Н. п. Виростив.... як рідну дитину. О. 1861. VIII. 17.
Лупа́тий, -а, -е. Пучеглазый. Брехня — лупатий чоловік, та не довгий її вік. Ном. № 14203.
Ошуканець, -нця, м. Обманщикъ.
Підмостити, -ся. Cм. підмощувати, -ся.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Н. п.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Ринов, -нви, ж. = ринва. Вх. Уг. 265.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188.
Четь, -ти, ж. Четверть. Три четі. О. 1862. І. 81.
Нас спонсорують: