Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Грання́, -ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Були танці під грання своїх музик. 2) Дѣтскія игры.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Падь пала (шкодлива на хліб роса). 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала.
Паздір'я, -р'я, с. Кострика. Прядівце чесала... паздір'я відпадує.
Поплічник, -ка, м. Помощникъ, подручный.
Стрільцювати, -цюю, -єш, гл. Быть ружейнымъ охотникомъ. Хто стрільцювать, а хто рибальчить.
Угрішитися, -шуся, -шишся, гл. Сдѣлать непристойное: навонять и т. п.
Улинути 2, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.).
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче.