Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навпосля
навпрачки
навприсідки
навпростець
навпроти
навпрошки
навпрямець
навратитися
навратливий
навректи
наврокувати
навротин
наврочити
наврочувати
навряд
навсидячки
навскач
навскіс
навскоси
навслатися
навсонні
навспак
навспиньки
навспіл
навсправжки
навстежень
навстіж
навстопужитись
навсторч
навстоячки
навстріч
навстяж
навсупор
навський
навтек
навтикати
навтинати
навтікача
навтішатися
навтрюхи
навтьоки
навтяки
навусся
навхильки
навхрест
навчання
навчати
навчатися
навчений
навчення
навчитель
навчителька
навчити
навчунку
навширки
навширшки
нав'язати
нав'язкуватий
нав'язливий
нав'язнути
нав'язти
нав'язувати
нав'язуватися
нав'язь
нага
нагабати
нагавиці
нагавкати
нагавкатися
нагавки
нагадати
нагадування
нагадувати
нагадуватися
нагаєчка
нагаїще
нагай
нагайка
нагайний
нагалунити
нагалунитися
нагальний
нагальність
нагально
нагана
наганити
наганути
наганьбити
наганяти
нагарбати
нагарикати
нагарикатися
нагартувати
нагарцюватися
нагарчати
нагарчатися
нагатити
нагейкатися
нагетьмануватися
нагибати
нагибка
нагибнутися
нагий
нагилити
нагинання
нагинати
нагинатися
нагиркати
нагиркатися
нагідки
нагідний
нагірній
нагірчити
нагле
нагледіти
наглий
наглити
наглість
нагло
наглузувати
Відм'Ялити, -лю, -лиш, гл. Отколотить, отдубасить. Хтось добре відм'ялив. Чуб.
Махови́й, -а́, -е́ Маховой. махові вила. Длинныя вилы для метанія сѣна на вершину стога. маховий сажень. Мѣра длины, насколько можно разставить руки въ противоположныя стороны.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Рудч. Ск. II. 155. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле. Чуб. V. 911.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Путящий, -а, -е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Сокира, -ри, ж. 1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. сокирка, соки́рочка.
Стратка, -ки, ж. = страта 1. Волч. у.
Упрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = упроситися. Упрохавсь до його ночувати. Мнж. 84.
Услугувати, -гую, -єш, гл. = услуговувати. Нема нам ні сну, ні спочинку: бігаємо, вслугуємо, клопочемось з ранку до вечора. МВ. (О. 1862. III. 40).
Нас спонсорують: