Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навпосля
навпрачки
навприсідки
навпростець
навпроти
навпрошки
навпрямець
навратитися
навратливий
навректи
наврокувати
навротин
наврочити
наврочувати
навряд
навсидячки
навскач
навскіс
навскоси
навслатися
навсонні
навспак
навспиньки
навспіл
навсправжки
навстежень
навстіж
навстопужитись
навсторч
навстоячки
навстріч
навстяж
навсупор
навський
навтек
навтикати
навтинати
навтікача
навтішатися
навтрюхи
навтьоки
навтяки
навусся
навхильки
навхрест
навчання
навчати
навчатися
навчений
навчення
навчитель
навчителька
навчити
навчунку
навширки
навширшки
нав'язати
нав'язкуватий
нав'язливий
нав'язнути
нав'язти
нав'язувати
нав'язуватися
нав'язь
нага
нагабати
нагавиці
нагавкати
нагавкатися
нагавки
нагадати
нагадування
нагадувати
нагадуватися
нагаєчка
нагаїще
нагай
нагайка
нагайний
нагалунити
нагалунитися
нагальний
нагальність
нагально
нагана
наганити
наганути
наганьбити
наганяти
нагарбати
нагарикати
нагарикатися
нагартувати
нагарцюватися
нагарчати
нагарчатися
нагатити
нагейкатися
нагетьмануватися
нагибати
нагибка
нагибнутися
нагий
нагилити
нагинання
нагинати
нагинатися
нагиркати
нагиркатися
нагідки
нагідний
нагірній
нагірчити
нагле
нагледіти
наглий
наглити
наглість
нагло
наглузувати
Байстря, -ряти, с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. Кв. З байстрям шкандибає. Шевч.
Звіря́ка, -ки, м. = звірюка. Я ще не бачив, як чоловік звірякою перекидається. Кв. Драм. 241. Із чоловіка став звіряка. Алв. 74.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный. Желех.
Лікарстве́нний, -а, -е. Лѣкарственный, цѣлительный, имѣющій лѣчебную силу. Лікарственна горілка. Лікарственна вода. Г. Барв. 339. Павидло медове і кофій лікарственний. К. МХ. 24.
Орґанець, -нця, м. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой заграйте, музики-орґанці, нехай піду з Марусею в танці. Грин. III. 235. Вѣроятно вмѣсто варганці, т. е. играющіе на варгані. (Cм.).
Орудувати, -дую, -єш, гл. Распоряжаться, завѣдывать, управлять, заправлять, владѣть чѣмъ. Невістка нами орудувала. Г. Барв. 3. Пильнуй, старосто, і дома добре орудуй. Гол. IV. 439. Мені, каже, хазяїн велить теж орудувати чортами, щоб скоріщ мололи. Грин. І. 39. Хто чим орудує, той на тім і сидить. Ном. № 10423. Другий тиждень ногою не орудую. Харьк. Худорлявий, — не ціпом би йому й орудувати. Г. Барв. 81.
Перетинати, -на́ю, -єш, сов. в. перетяти, -тну, -не́ш, гл. 1) Перерѣзывать, перерѣзать, перерубывать, перерубить, пересѣкать, пересѣчь. А у його та була така шабля, шо на шо настачиш, так і перетне. Мнж. 36. 2) Перерѣзывать, перерѣзать путь, преградить дорогу. Не читав князь Єрема листів, іздалека: перетяв усі дороги і стежки дейнека. К. Досв. 223. До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можно і по під тином. Александров. у.
Позбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Собраться (о многихъ). Ще не всі салдати позбірались. Кв.
Продавець, -вця́, м. Продавець. Знає то купець та продавець. Ном. № 9575.  
Удіяти, удію, -єш, гл. Сдѣлать, подѣлать. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Ном. № 2635. Породила мене мати у святу неділю, дала мені гірку долю — нічого не вдію. Мет. 12.
Нас спонсорують: