Ворохобити, -блю, -биш, гл. Бунтовать, возставать.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Зводні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = збідніти. Під лавкою капусточка, тиждень, як кипіла; ой їж, коли хоч, коли не зводніла.
Коріньковий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ корня. Корінькова люлька.
2) О водкѣ: настоянная на кореньяхъ. Була і пінна... і запікана, і полинькова, і корінькова. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Кружґанок, -нку, м. Галлерея. Освітились залі, кружґанки і кімнати княжеського замку. З обох сторон будівлі прибудував ще по крилу покоїв і з'єднав їх кружґанками.
Лулу́снути, -ну, -неш, гл. = луснути. Так і лулусне його ціпом.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти.
Перешалювати, -люю, -єш, гл.
1) Перекрыть вновь шелевкой.
2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку.
Столичний, -а, -е. Столичный.