За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Він узяв, роскрив один засік. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено.
Згі́рний, -а, -е. Нагорный.
Здого́нити, -ню, -ниш, гл. = здоганяти. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить.
Кватирка и кватирька, -ки, ж. Ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. 3) Форточка въ окнѣ. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. 4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. 5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. 6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки.
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Ломакува́тий, -а, -е. Грубый, неотеса (о человѣкѣ).
Одіт.. Cм. отъ відіткнути до відітхнути.
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися.
Сухозлотий, сухозло́тний, -а, -е. 1) Галунный, мишурный. Сухозлотий поясочок. Сухозлотний пояс. Любечъ.
2) Сусальный.