Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надбірати
надбічи
надближатися
надборкати
надвезти
надвереджати
надвереджатися
надвечір
надвідний
надвірній
надвірняк
надвір'я
надвоє
надвозити
надвозити 2
надворі
надгинати
надгнивати
надгнилий
надгнити
надголодь
надгонити
надгоріти
надгорнути
надгортати
надгоряти
надгребати
надгризати
надгробок
наддерти
наддертий
наддзюбати
наддзюбувати
наддирати
наддніпровий
наддніпрянець
наддніпрянський
наддніпрянщина
наддністрянець
наддністрянка
наддністрянський
наддовбати
наддовбувати
наддоїти
наддоювати
наддуристий
наддягтися
надегати
надержувати
надерти
наджати
наджидати
наджинати
наджулитися
надзвичайний
надзвичайність
надзвичайно
надзвонити
надзвонитися
надзелень
надземний
надзірній
надзюбати
надзюбувати
надзюрити
надибати
надивитися
надивлятися
надивувати
надивуватися
надимати
надиматися
надими
надирати
надисати
надити
надитися
надих
надихання
надихати I
надихати II
надихувати
надихуватися
наді
надібка
надібок
надібочка
надібрати
надіб'я
надівати
надіватися
надівуватися
надігнати
надігнути
надідрати
надієнька
надіждати
надіжна корова
надіїця
надійний
надійність
надійно
надійсь
надійти
наділ
наділити
наділляти
наділок
наділяти
надірвати
надіслати
надісь
надіти
надіходити
надія
надіяння
надіятися
над'їдати
над'їздити
надкладати
До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Дорі́д, -ро́ду, м. Урожай.
Замаха́йло, -ла, с. Въ загадкѣ: хвостъ четвероногаго животнаго. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. (Віл). Чуб. І. 306.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. Н. Вол. у. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо. Грин. III. 48.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Комонник, -ка, м. Всадникъ, кавалеристъ. За ними ще півдесятка комонників. К. ЧР. 169. Піхота з пищаллю поміж гарматами, а комонник по крилах. К. ЧР. 343. Въ дѣтской игрѣ въ ка́шу такъ называется тотъ изъ играющихъ, который ѣдетъ верхомъ на товарищѣ. КС. 1887. VI. 461.
Пошептом нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ. К. ЦН. 213.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Сумовитий, -а, -е. Наводящій грусть, унылый. Живуть вони по ямах та байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Нас спонсорують: