Грі́зьба, -би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою.
Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться.
Закнявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = занявчати.
Істина, -ни, ж.
1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав.
2) Истина. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес».
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ум. риженький.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. З старого скатертя зробив скатертинку. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю.
Сорока, -ки, ж. 1) пт. сорока. Сорока білобока. 2) Родъ дѣтской игры. 3) Въ свадебномъ обрядѣ: а) соро́ку скакати. Танцевать по лавкамъ. Когда вносятъ изъ комори сорочку новобрачной, то, завѣся иконы, всѣ присутствующіе, предводимые старшимъ дружком, держащимъ въ рукахъ сорочку, танцуютъ, съ соотвѣтствующими пѣснями, по лавкамъ и скамьямъ вокругъ стола и всей хаты, обходя ее трижды въ сторону, противоположную движенію солнца. б) водити соро́ки = ходити перезвою.
Стрелити Cм. стріляти.