Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надбірати
надбічи
надближатися
надборкати
надвезти
надвереджати
надвереджатися
надвечір
надвідний
надвірній
надвірняк
надвір'я
надвоє
надвозити
надвозити 2
надворі
надгинати
надгнивати
надгнилий
надгнити
надголодь
надгонити
надгоріти
надгорнути
надгортати
надгоряти
надгребати
надгризати
надгробок
наддерти
наддертий
наддзюбати
наддзюбувати
наддирати
наддніпровий
наддніпрянець
наддніпрянський
наддніпрянщина
наддністрянець
наддністрянка
наддністрянський
наддовбати
наддовбувати
наддоїти
наддоювати
наддуристий
наддягтися
надегати
надержувати
надерти
наджати
наджидати
наджинати
наджулитися
надзвичайний
надзвичайність
надзвичайно
надзвонити
надзвонитися
надзелень
надземний
надзірній
надзюбати
надзюбувати
надзюрити
надибати
надивитися
надивлятися
надивувати
надивуватися
надимати
надиматися
надими
надирати
надисати
надити
надитися
надих
надихання
надихати I
надихати II
надихувати
надихуватися
наді
надібка
надібок
надібочка
надібрати
надіб'я
надівати
надіватися
надівуватися
надігнати
надігнути
надідрати
надієнька
надіждати
надіжна корова
надіїця
надійний
надійність
надійно
надійсь
надійти
наділ
наділити
наділляти
наділок
наділяти
надірвати
надіслати
надісь
надіти
надіходити
надія
надіяння
надіятися
над'їдати
над'їздити
надкладати
Бочкур, -ра, м. = очкур. Kolb. І. 35.
Бударажити, -жу, -жиш, гл. Снаряжать (судна). Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ: Швидче човни бударажить та у християнську землю одпливать. ЗОЮР. І. 178.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Гол. Мене у тому війську ніхто не збиткував. Федьк.
Надиви́тися Cм. надивлятися.
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346.
Прошитє, -тя, с. Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Упиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. упитися, уп'юся, -єшся, гл. 1) Напиваться, напиться, упиваться, упиться. Дай, Боже, пить, та не впиваться. Ном. Мені любо дівочою красою впиватись. К. Досв. 90. 2) Впиваться, впиться, вцѣпляться, вцѣпиться. Як п'явка впивсь. Ном. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася. Шевч.
Черешенька, -ки, ж. Ум. отъ черешня.
Четвертяк, -ка, м. Четырехгранный ячмень. Вх. Пч. II. 32.
Нас спонсорують: