Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надбірати
надбічи
надближатися
надборкати
надвезти
надвереджати
надвереджатися
надвечір
надвідний
надвірній
надвірняк
надвір'я
надвоє
надвозити
надвозити 2
надворі
надгинати
надгнивати
надгнилий
надгнити
надголодь
надгонити
надгоріти
надгорнути
надгортати
надгоряти
надгребати
надгризати
надгробок
наддерти
наддертий
наддзюбати
наддзюбувати
наддирати
наддніпровий
наддніпрянець
наддніпрянський
наддніпрянщина
наддністрянець
наддністрянка
наддністрянський
наддовбати
наддовбувати
наддоїти
наддоювати
наддуристий
наддягтися
надегати
надержувати
надерти
наджати
наджидати
наджинати
наджулитися
надзвичайний
надзвичайність
надзвичайно
надзвонити
надзвонитися
надзелень
надземний
надзірній
надзюбати
надзюбувати
надзюрити
надибати
надивитися
надивлятися
надивувати
надивуватися
надимати
надиматися
надими
надирати
надисати
надити
надитися
надих
надихання
надихати I
надихати II
надихувати
надихуватися
наді
надібка
надібок
надібочка
надібрати
надіб'я
надівати
надіватися
надівуватися
надігнати
надігнути
надідрати
надієнька
надіждати
надіжна корова
надіїця
надійний
надійність
надійно
надійсь
надійти
наділ
наділити
наділляти
наділок
наділяти
надірвати
надіслати
надісь
надіти
надіходити
надія
надіяння
надіятися
над'їдати
над'їздити
надкладати
Бидзкатися, -каюся, -єшся, гл. = ґедзатися. Желех.
Вибоїна, -ни, ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. Cм. вибій 1.
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Гуля́ння, -ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. ІІІ. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті. Гол. І. 82.
Ма́вка, -ки, ж. Дитя женскаго пола, умершее некрещеннымъ и превратившееся въ русалку. Чуб. III. 186. Мавко, мавко! на тобі полинь та мене покинь. О. 1862. IX. 31. Cм. навка.
Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Помарити, -рю, -риш, гл. Помечтать. Левиц. І. 291.
Роздзявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. роздзявитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Разѣваться, разинуться. 2) Разверзаться, разверзнуться. Стенув ти землю — розступилась, роздзявились безодні ями. К. Псал. 136.
Спуст, -ту, м. 1) Мѣра: три ведра водки. Котл. Ен. IV. 24. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки. ЗОЮР. II. 89. 2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын., Екатер. у. Вх. Зн. 66. 3) = кощок. Шух. І. 229.
Нас спонсорують: