Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Вибичувався з хурою на гору.
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований.
Затягти́, -ся. Cм. затягати, -ся.
Зрада, -ди, ж. Измѣна, вѣроломство. Чи ти мене вірно любиш, чи на одну зраду? Сестру кликнула (Дідона) на пораду, щоб горе злеє росказать, Енеєву оплакать зраду. Співав він, що любив колись щиро та вірно, а йому зрада сталась несподівано. Ум. зрадка, зрадонька, зрадочка.
Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. 2) холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). 4) Названіе плохого въ ходу вола. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. 6) = коваляк. 7) Насѣк.: тараканъ. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене — коваля дістане. Ум. ковалик, ковальчик. ковалики в паністарій кують. Страшно.
Скалити, -лю, -лиш, гл.
1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить.
2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака.
3) Сильно бить, разбивать въ щепки.
4) Браниться, ручаться.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное.
Смичок, -чка, м. = лучок. А скрипочка оріхова, а смичок із рути.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Там собі безпечне девятого дня спочивок має.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний.
