Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нависати
навислий
нависнути
навись
навити
навитребенькуватися
навихнутися
навичка
навишукувати
навівати
навід
навідати
навідвечір
навідворіт
навіджати
навіджений
навідини
навідити
навідлі
навідувати
навідуватися
навідшибі
навідьмувати
навіжений
навіженство
навіжки давати
навіз
навій
навік
навінути
навірити
навірток
навірчувати
навіряти
навіса
навісити
навісний 2
навісник
навісноголовий
навісом
навісочка
навістити
навіт
навітати
навітній
навітритися
навіть
навіч
навічний I
навічний II
навічник
навішати
навішений
навішки
навішній
навішувати
навіщати
навіщо
навіщувати
навіяти
навка
навкидки
навкір
навкірки
навкіс
навколінці
навколішках
навколішки
навколо
навкольки
навкопить
навкоси
навкотка грати
навкруг
навкулачки
навлежачки
навмана
навманяки
навмисне
навмір
навміруще
навнувати
наводити
навозити
навозити 2
наволікання
наволікати
наволікатися
наволічи
наволічний
наволок
наволока
наволоком
наволокти
наволоч
наволочити
наволочитись
навоняти
наворожити
наворот
наворотень
навороти
наворотник
наворочати
наворочувати
навоскувати
навощити
навпак
навпашки
навпереваги
навперед
навперейми
навперемінки
навперемінку
навпіл
навпір
навпісля
навпомацки
навпомірки
навпослі
Виштатуватися, -туюся, -єшся, гл. Вырядиться, нарядиться. Св. Л. 168.
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108.
Зжи́тися, зживуся, -вешся, гл. Сжиться. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв.
Насушувати, -шую, -єш, сов. в. насуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Насушивать, насушить. Ми сухарів насушим. Ном.
Осмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23.
Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. Харьк. г. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1862. І. 98).
Перелаяти, -лаю, -єш, гл. 1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. 2) Перестать бранить.
Причадіти, -дію, -єш, гл. Немного угорѣть. Голова болить, мабуть таки я трохи причаділа. Пирят. у.
Рогіжник, -ка, м. Выдѣлывающій рогожи. Вас. 176.
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать. Ном., стр. 292, № 75.
Нас спонсорують: