Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нависати
навислий
нависнути
навись
навити
навитребенькуватися
навихнутися
навичка
навишукувати
навівати
навід
навідати
навідвечір
навідворіт
навіджати
навіджений
навідини
навідити
навідлі
навідувати
навідуватися
навідшибі
навідьмувати
навіжений
навіженство
навіжки давати
навіз
навій
навік
навінути
навірити
навірток
навірчувати
навіряти
навіса
навісити
навісний 2
навісник
навісноголовий
навісом
навісочка
навістити
навіт
навітати
навітній
навітритися
навіть
навіч
навічний I
навічний II
навічник
навішати
навішений
навішки
навішній
навішувати
навіщати
навіщо
навіщувати
навіяти
навка
навкидки
навкір
навкірки
навкіс
навколінці
навколішках
навколішки
навколо
навкольки
навкопить
навкоси
навкотка грати
навкруг
навкулачки
навлежачки
навмана
навманяки
навмисне
навмір
навміруще
навнувати
наводити
навозити
навозити 2
наволікання
наволікати
наволікатися
наволічи
наволічний
наволок
наволока
наволоком
наволокти
наволоч
наволочити
наволочитись
навоняти
наворожити
наворот
наворотень
навороти
наворотник
наворочати
наворочувати
навоскувати
навощити
навпак
навпашки
навпереваги
навперед
навперейми
навперемінки
навперемінку
навпіл
навпір
навпісля
навпомацки
навпомірки
навпослі
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. І. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. III. 408.
Гашурка, -ки, ж. Ящерица. Вх. Лем. 402. Cм. ящірка.
Голодати, -даю, -єш, гл. = голодувати.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Мет. 56. Ум. нали́гачик.
Обсмоктувати, -тую, -єш, сов. в. обсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Обсасывать, обсосать. Обсмоктав сахаръ та й кинув.
Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Шевч. 133. Ум. рученятко, рученя́точко.
Садочок, -чка, м. Ум. отъ сад.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Нас спонсорують: